Ганс Кіршштайн (нім. Hans Kirschstein; 5 серпня 1896, Кобленц, Німецька імперія16 липня 1918, Фім, Франція) — німецький льотчик-ас, лейтенант Прусської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite.

Ганс Кіршштайн
Народився5 серпня 1896(1896-08-05)[1]
Кобленц, Рейнланд-Пфальц[1]
Помер16 липня 1918(1918-07-16) (21 рік)
Фім
Країна Королівство Пруссія
Діяльністьльотчик, військовослужбовець
УчасникПерша світова війна
Військове званнялейтенант
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці

Біографія

ред.

Першу світову війну зустрів у 3-му саперному батальйоні, брав участь у боях у Польщі та Франції. В 1915 році захворів на малярію в Галичині і був відправлений до Німеччини на поправку. Повернувся до Галичини у грудні 1915 року та отримав переведення в авіацію у травні 1917 р.

Ганс Кіршштайн почав служити у 19-му льотному дивізіоні, здійснював у його складі бомбардувальні рейди на Дувр, а також брав участь у штурмових ударах з бриючого польоту по британських танках під час боїв у Фландрії. Він також літав у 256-му і 3-му льотному дивізіону, поки його не направили 13 березня 1918 року в 6-ту винищувальну ескадрилью, що входила в «літаючий цирк Ріхтгофена».

Незабаром Кіршштайн став одним із найбільш смертоносних пілотів 1-ї винищувальної групи. Його другу перемогу було здобуто над «Великою Зеніткою» з 2-ї ескадрильї, внаслідок чого пілот цього літака, канадський 2-й лейтенант Алан Маклеод (літав зі спостерігачем, лейтенантом Артуром Гаммондом), отримав Хрест Вікторії за посадку літака, що горить, на нічийній смузі.

10 червня 1918 року Кіршштайн прийняв командування над 6-ю винищувальною ескадрильєю, але вже 16 липня загинув під час аварії. Він віддав свій персональний Fokker на діагностику та ремонт в авіапарк, розташований у французькому містечку Фім, і 16 липня 1918 року сам полетів як спостерігач літаком Hannover CLII, який вів лейтенант Йоганнес Маркграф, який прибув в ескадрилью лише 11 липня. Відразу після зльоту машина розбилася біля Маньє. Обидва льотчики загинули, і тільки потім з'ясувалося, що Маркграф ніколи до цього не піднімав у повітря Hannover.

Всього за час бойових дій здобув 27 перемог.

Нагороди

ред.

Пам'ять

ред.

В 1941 році на честь Кіршштайна був названий Junkers Ju 52 (бортовий номер 7220) Люфтганзи. Через тиждень він був переданий іспанській компанії Iberia і в 1942 році включений у ВПС Іспанії. Певний час літак використовувався в зв'язкових рейсах між Берліном і місцями дислокації Блакитної дивізії. В 1963 році машина була виведена зі складу ВПС і в 1965 році передана Німеччині. Сьогодні літак експонується в Німецькому технічному музеї.

Література

ред.
  • Фрэнкс Н., Бейли Ф., Гест Р. Германские асы Первой мировой войны 1914-1918. Статистика побед и поражений. Справочник (пер. с англ. А. Жукова). - М.: Эксмо, 2006. - 416 с.: ил. ISBN 5-699-146067
  • Jürgen Brinkmann: Die Ritter des Orden Pour le merite 1914–1918. Th. Schäfer Druckerei GmbH Hannover, Bückeburg 1982
  • Walter Zuerl: Pour le merite-Flieger. Steinebach-Wörthsee, Luftfahrtverlag Axel Zuerl 1987, ISBN 3-934596-15-0.

Примітки

ред.
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1051179106 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.