Гангараджаварман I (д/н — після 415) — 7-й дхармамагараджа Ліньї в 413415 роках. В китайських джерелах також відомий як Ді Чжень, у в'єтнамських — Фам Зічь Тон.

Гангараджаварман I
Народився4 століття
КраїнаЛіньї (держава)
Посадакороль
БатькоБхадраварман I
РодичіМаноратаварман
Брати, сестриPhạm Địch Khảid і Fan Yang Mai Id

Життєпис

ред.

Походив з Другої династії. Один з синів дхармамагараджи Бхадравармана I. 413 року після загибелі батька та двох старших братів посів трон. Втім не зміг впоратися з політичним розгардіяшем. Разом з ним активно сприяв подальшому поіндусенню населення.

Залегендою вирішив зректися влади на користь молодшого брата Кхаї й вирушити до Індії, але Кхаї злякався приймати трон. Тоді владу було передано небожеві Маноратаварману. Втім ймовірніше в боротьбі за владу близько 415 року Гангараджаварман I загинув або вимушений був тікати з країни.

Джерела

ред.
  • Coedès, George (1968). Walter F. Vella (ed.). The Indianized States of Southeast Asia. trans.Susan Brown Cowing. University of Hawaii Press. ISBN 978-0-8248-0368-1.
  • Chapuis, Oscar (1995). A History of Vietnam: From Hong Bang to Tu Duc. Greenwood Press. ISBN 978-0-313-29622-2.
  • Maspero, G., 2002, The Champa Kingdom, Bangkok: White Lotus Co., Ltd., ISBN 9747534991