Галіндо II Аснарес

Галіндо II Аснарес (араг. Galindo II Aznárez; д/н — 922) — 7-й граф Арагону в 893922 роках, граф Собрарбе в 905—922 роках.

Галіндо II Аснарес
Galindo II Aznarez, V conde de Aragón.jpg
Народився 9 століття
Помер 922
Країна Графство Арагон
Діяльність правитель
Посада Count(ess) of Aragond
Рід House Galíndezd
Батько Аснар II Галіндес[1]
Мати Onneca Garcés of Pamplonad
Брати, сестри Garcia Aznárez of Aragond і Sancha Aznárez de Aragónd
У шлюбі з Acibella Garcés of Gasconyd[1] і Sancha Garcés of Pamplonad[1]
Діти Toda Galíndez of Aragónd[1], Redemptus Galíndez of Aragónd[1], Miron Galíndez of Aragónd[1], Андрегота Галіндес[1] і Velasquita Galíndez of Aragónd[1]

ЖиттєписРедагувати

Походив з династії Галіндес. Син Аснара II, графа Арагону, та Онеки (донька Гарсії I, короля Наварри). 893 року після смерті батька спадкував трон. Невдовзі долучився до союзу сусідніх христиняських держав та Мухаммада аль-тавіля, валя Уески, Мухаммада I ібн Лубба, валі Тудели і Сарагоси, спрямованого проти кордовського еміра Абдаллаха ібн Мухаммеда. В подальшому успішно діяв проти останнього, скориставшись повстаннями та поразками від Астурії.

905 році спільно з Альфонсо III, королем Астурії, та Рамоном II, графом Пальярса, повалив наваррського короля Фортуна, внаслідок чого владу в Наваррі захопила династія Хіменес. Натомість Галіндо II отримав графство Собрарбе. Слідом за цим було укладено арагоно-наваррський союз, що діяв до 911 року. У 907—908 роках Мухаммад аль-Тавіль сплюндрував Собрарбе.

911 року спільно з Мухаммадом аль-Тавілем, і Абдаллахом ібн Луббом, валі Сарагоси, Галіндо II виступив проти Наварри. Союзники захопили кілька наваррських фортець, після чого через холоди повернули назад, але у фортеці Руеста їх військо потрапило в засідку, влаштовану королем Санчо I, і було майже повністю знищено. За цим король Наварри взяв фортецю Вальдонселлу, завоювавши західну частину долини річки Арагон, що змусило графа Галіндо II визнати себе васалом Санчо I.

У 920 році у битві при Вальдехункері наваррське військо зазнало поразки від маврів на чолі із еміром Абдаррахманом III. Останній після цього сплюндрував більшу частину королівства Санчо I. Цим вирішив скористатися Галіндо II Аснарес, який захопив східну долину річки Арагон. В результаті зумів відновити самостійність свого графства.

За цим спільно з Санчо I, королем Наварри, Бернардом I, графом Рібагорси, Амром ібн-Мухаммадом, валі Уески, завдав поразки валі Сарагоси. У 922 році після смерті Галіндо II в боротьбу за владу почали його донька Андрегота, дружина спадкоємця наваррського трону, позашлюбний син Гунтісло і небіж Фортун аль-Тавіль, валі Уески.

РодинаРедагувати

1. Дружина — Асібелла, донька Гарсії II, герцога Гасконі

Діти:

  • Тода (д/н—941), дружина Берната I, графа Рібагорси
  • Редемпт, єпископ
  • Міро

2. Дружина — Санча, донька Гарсії II, короля Памплони

Діти:

  • Аснар
  • Андрегота (д/н—972), дружина Гарсії I, короля Наварри
  • Веласкіта, дружина Ініго Лопеса, сеньйора Естігі
  • 6 бастардів

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families

ДжерелаРедагувати

  • Sénac P., Toubert P. La frontiére et les hommes, VIIIe—XIIe siécle. — Maisonneuve & Larose, 2000. — P. 277—283. — 598 p. — ISBN 978-2706814211.
  • Settipani, Christian (2004). La noblesse du midi carolingien: études sur quelques grandes familles d'Aquitaine et du Languedoc du IXe siècle. Oxford Univ. Unit for Prosopographical Research. ISBN 9781900934046.