Галоп Гіша – це риторична техніка, в якій учасник дебатів намагається придушити опонента надмірною кількістю аргументів, не беручи до уваги точність чи силу цих аргументів. Термін був введений Юджині Скотт у 1994 році, яка назвала його на честь Дуейна Гіша[en]. Скотт стверджувала, що Гіш часто використовував цю техніку, коли ставив під сумнів науковий факт еволюції[en].[1][2] Він подібний до методу, який використовується в офіційних дебатах під назвою розтікання[en].

Техніка та заходи протидії ред.

Під час галопу Гіша учасник дебатів за короткий проміжок часу ставить перед опонентом швидку серію з безлічі хибних аргументів, напівправди та неправди, що унеможливлює для опонента спростування їх усіх у форматі формальних дебатів.[3][4] На практиці кожне питання, яке висуває особа, яка користується галопом Гіша, вимагає значно більше часу на спростування або перевірку фактів, ніж на те, щоб його стверджувати.[5] Ця техніка витрачає час опонента даремно і може поставити під сумнів здатність опонента дискутувати для аудиторії, не знайомої з технікою, особливо якщо не задіяна незалежна перевірка фактів[6] або якщо аудиторія має обмежені знання по теми.

Як правило, важче використовувати галоп Гіша в структурованих дебатах, ніж у дебатах у вільній формі.[7] Якщо учасник дебатів знайомий з опонентом, який, як відомо, використовує галоп Гіша, цій техніці можна протистояти, спочатку випереджаючи й спростовуючи часто використовувані аргументи опонента, перш ніж опонент матиме можливість почати галоп Гіша.[8]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. (Scott, 2004, с. 23)
  2. (Scott, 1994)
  3. (Logan, 2000, с. 4)
  4. (Sonleitner, 2004)
  5. (Hayward, 2015, с. 67)
  6. (Grant, 2011, с. 74)
  7. (Johnson, 2017, с. 14–15)
  8. (Grant, 2015, с. 55)

Джерела ред.

  • Grant, John (2011). Denying Science: Conspiracy Theories, Media Distortions, and the War Against Reality. Prometheus Books. ISBN 978-1-61614-400-5.
  • Grant, John (2015). Debunk it: How to Stay Sane in a World of Misinformation. San Francisco: Zest Books. ISBN 978-1-936976-68-3.
  • Hayward, C. J. S. (2015). The Seraphinians: '"Blessed Seraphim Rose" and His Axe-Wielding Western Converts. The Collected Works of C.J.S. Hayward. San Francisco: Zest Books.
  • Johnson, Amy (2017). Gasser, Urs (ред.). The Multiple Harms of Sea Lions (PDF). Perspectives on Harmful Speech Online. Berkman Klein Center for Internet & Society. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2018. Процитовано 30 січня 2022.
  • Logan, Paul (25 лютого 2000). Scientists Offer Creationist Defense. West Side Journal. Albuquerque Journal. Т. 120, № 56. с. 4. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 30 січня 2022 — через Newspapers.com.
  • Sonleitner, Frank J. (November–December 2004). Winning the Creation Debate. Reports. National Center for Science Education. 24 (6): 36—38. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 30 січня 2022.
  • Scott, Eugenie (2004). Confronting Creationism. Reports of National Center for Science Education. Т. 24/6. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 6 жовтня 2017.
  • Scott, Eugenie (1994). Debates and the Globetrotters. Talk Origins Archive. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 6 жовтня 2017.