Гай Плавцій Веннон
Гай Пла́вцій Венно́н (Венокс) Гіпсео́н (лат. Gaius Plautius Venox Hypsaeus / Gaius Plautius Venno Hypsaeus; ? — після 341 року до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, дворазовий консул 347 і 341 років до н. е.
| Гай Плавцій Веннон | |
|---|---|
| лат. C. Plautius Venno лат. C. Plautius Venox | |
| Народився | 4 століття до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | 4 століття до н. е. невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
| Знання мов | латина |
| Посада | давньоримський сенатор[d][1] і консул[1] |
| Батько | невідомо |
| Мати | невідомо |
Життєпис
ред.Походив з плебейського роду Плавціїв. Про батьків немає відомостей.
У 347 році до н. е. його обрано консулом разом із Титом Манлієм Імперіосом Торкватом. Під час своєї каденції займався здебільшого внутрішніми справами у Римі. Цього ж року розпочалося карбування римських монет.
У 341 році до н. е. його вдруге обрано консулом, цього разу разом з Луцієм Емілієм Мамерціном Привернатом. Воював проти міста вольсків Привернум (нині Приверно), змусивши останніх укласти вигідну для Риму угоду.
Подальша доля його невідома.
Примітки
ред.- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
Джерела
ред.- Тит Лівій, Ab urbe condita, VII 27, 3; VIII 1-3. (лат.)