Гай Клавдій Центон
Гай Кла́вдій Це́нтон (290 — 212 роки до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки часів Другої Пунічної війни, консул 240 року до н. е.
| Гай Клавдій Центон | |
|---|---|
| лат. C. Claudius Ap.f.C.n. Centho | |
| Народився | 274 до н. е.[1] Стародавній Рим |
| Помер | 3 століття до н. е. невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
| Суспільний стан | патрицій[d][1] |
| Посада | давньоримський сенатор[d][2], консул[2][1], цензор Стародавнього Риму[1], Інтеррекс[1] і диктатор[1] |
| Рід | Claudii Centhonesd |
| Батько | Аппій Клавдій Цек[1][1] |
| Мати | невідомо |
| Родичі | Appius Claudius Centhod[1] |
| Брати, сестри | Клавдія Старша[1], Аппій Клавдій Русс[1], Публій Клавдій Пульхр[1][1] і Tiberius Claudius Nerod[1][1] |
| У шлюбі з | невідомо |
| Діти | Gaius Claudius Centhod[1][1] |
Життєпис
ред.Походив з патриціанського роду Клавдіїв. Син Аппія Клавдія Цека, консула 307 року до н. е. Про молоді роки його мало відомо.
У 240 році до н. е. Гая Клавдія обрано консулом разом з Марком Семпронієм Тудітаном. У 225 році до н. е. обрано цензором разом із Марком Юнієм Пера. Брав активну участь у житті республіки під час Другої Пунічної війни. У 216 році до н. е. призначений інтеррексом внаслідок того, що під час обрання диктатором Луція Ветурія Філона було виявлено порушення. Центону було доручено обрати нових консулів. Ними стали Гай Терренція Варрон та Луцій Емілій Павло.
У 213 році до н. е. обраний диктатором для проведення виборів вищих магістратів. Завдяки Центону новими консулами стали Квінт Фульвій Флак, його начальник кінноти, та небіж Центона — Аппій Клавдій Пульхр. Незадовго після того Гай Клавдій Центон помер.
Родина
ред.Діти:
- Гай Клавдій Центон
Джерела
ред.- Fasti Capitolini (лат.)
- Friedrich Münzer: Claudius 104). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band III,2, Stuttgart 1899, Sp. 2694. (нім.)
- George Converse Fiske (1902). «The Politics of the Patrician Claudii». Harvard Studies in Classical Philology (Harvard University Press) XIII: 42. (англ.)
|
Це незавершена стаття про особу Стародавнього Риму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3