Гайша Євтихій Семенович

Євтихій Семенович Гайша (нар. 1900(1900), село Червонохижинці, тепер Чорнобаївського району Черкаської області — ?) — український радянський діяч, директор Іркліївської машинно-тракторної станції Полтавської (потім — Черкаської) області. Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань.

Гайша Євтихій Семенович
Народився	1900(1900) село Червонохижинці, тепер Чорнобаївського району Черкаської області
Помер	невідомо
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Біографія

Народився в бідній селянській родині. Трудову діяльність розпочав у чотирнадцятирічному віці. Працював чорноробом у Донбасі, В'ятській губернії та Бессарабії, наймитував у заможних селян Полтавської губернії. З 1920 року служив у Червоній армії.

Після демобілізації був одним із організаторів та керівників колгоспу імені Петровського села Червонохижинці Іркліївського району.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1933 році закінчив Луганську вищу колгоспну школу, здобув спеціальність інструктора-організатора колгоспів.

До 1939 року працював головою колгоспу, заступником директора Іркліївської машинно-тракторної станції Полтавської області.

У 1939—1941 роках — директор Іркліївської машинно-тракторної станції (МТС) Іркліївського району Полтавської області.

Під час німецько-радянської війни організував евакуацію МТС у Сталінградську область РРФСР, де також працював директором машинно-тракторної станції. У 1943 році повернувся в Іркліївський район Полтавської області.

У 1943—1958 роках — директор Іркліївської ордена «Знак пошани» машинно-тракторної станції (МТС) Іркліївського району Полтавської (з 1954 року — Черкаської) області.

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• значок «Відмінник соціалістичного сільського господарства»

Джерела

• газета «Зоря Полтавщини» (Полтава) — 1951 рік — лютий.