Гадолін Аксель Вільгельмович

Гадолін Аксель Вільгельмович
Гадолін Аксель Вільгельмович
Народження	12 (24) червня 1828; Сомеро, Тавастгуська губернія
Смерть	15 (27) грудня 1892 (64 роки); Санкт-Петербург
Країна	Російська імперія
Освіта	Михайлівська військова артилерійська академія
Член	Російська академія наук і Петербурзька академія наук
Звання	Генерал від артилерії
Нагороди
	Гадолін Аксель Вільгельмович у Вікісховищі

Аксель Вільгельмович Гадолін (нар. 12 (24) червня 1828(18280624), Фінляндія, — 15 (27) грудня 1892, Санкт-Петербург) — російський вчений в області артилерійського озброєння, механічної обрабки металів, мінералогії та кристалографії, лауреат Ломоносовської премії (1868), з 1875 року дійсний член Петербурзької АН, з 1873 р. член-корреспондент, генерал від артилерії (1890). Заслужений професор Михайлівської артилерійської академії, доктор мінералогії, ординарний академік Імператорської Академії наук, член багатьох російських та закордонних вчених товариств.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гадолін.

Джерела

Список генералам по старшинству. Составлен по 1-е января 1891 года. — Санкт-Петербург : Военная типография. — 1891.
Вернадский В. И. Памяти Н. И. Кокшарова и А. В. Гадолина. (1892) В кн.: Труды по истории науки в России /В. И. Вернадский. — М.: Наука, 1988. — С. 262–265.

Бібліографія

Beobachtungen iiber einige Mineralien aus Pitkaranta. Зап. Мин. общ., 1855—1856.
Geognostische Beschreibung der Insel Pusu im Ladoga-See. Geognostische Skizze der Umbebungen von Kronoborg und Tervus. Там же, 1857, стр. 56.
Eine einfache Methode zur Bestimmung des spezifischen Gewichtes der Mineralien. Там же, 1857, стр. 56.
О сопротивлении стен орудия давлению пороховых газов. Арт. журн., № 2, 1858.
Zur Bestimmung des specsifischen Gewichtes der Mineralien. Pogg. Ann., т. 106, 1859.
Теория орудий, скрепленных кольцами. Арт. журн., 1861; Rev. de Technologie militaire par Terssen, т. HI, 1863.
Определение сопротивления сдвигу некоторых металлических сплавов (1857)- Справочная книжка артиллерийского офицера. СПб., 1863.
Memoire sur la resistance des parois des canons a la pression des gaz de la poudre, suivi de la theorie des canons sercles. Paris, 1863.
Вывод всех кристаллографических систем и их подразделений из одного общего начала. Зап. Мин. общ., 2-я серия, ч. IV, 1867, стр. 112—200.
О новых усовершенствованиях по литью чугунных орудий в Америке. Арт. журн., 1861. Перевод на англ. язык напечатан в: Practical mechanics journal, т. Ill, 1867—1868.
О сопротивлении орудий открыванию казенной части при употреблении для запирания казны механизмов Трель-де-Болье, Арт. журн., 1869.
Memoire sur la deduction d'un seul principe de tous les systemes cristallographiques. Acta Soc. Sci. Fenn., т. IX, 1871. 154
О переменах скоростей вращения шпинделей в токарных и сверлильных станках. Зап. Русск. техн. общ. и свод привилегий,, выдаваемых по Департаменту торговли и мануфактур, 10-й год, вып. 4, 1876, стр. 285—294.
Теория устройства перемены скоростей рабочего движения на токарных и сверлильных станках. Изв. СПб. практического технологического института, стр. 129—148 и прилож. табл. I и II, 1877, стр. 149—159.
Присуждение в 1884 г. Ломоносовской премии за ученые исследования и открытия, сделанные в России в области физики, химии и минералогии. Отзывы о сочинениях Н. П. Петрова: „Трение в машинах", „О трении хорошо смазанных твердых тел" и „Внешнее трение", представленных на XIX соискание Ломоносовских премий (1884). Зап. Акад. Наук, т. L, кн. I, 1885, IV-н 145 стр. (отд. отт.).
О законе изменяемости ветра. Зап. Акад. Наук, т. LXII, № 4, 1890 (с 12 рис.); то же, на немецком языке: Ueber das Gesetz der Veran-derlichkeit der Winde. Mem., VII ser., т. XXXVII, № 10, 1895.
Отчет о поездке на Уральские горные заводы в течение лета 1891 г. (С Г. Якимовичем; в Библ. Арт. акад.).

Література про А. Гадоліна

Е. С. Федоров. Несколько слов по поводу замечательного труда А. В. Гадолина ,,Вывод всех кристаллографических систем из одного начала". Зап. Мин. общ., 2~я серия, ч. XXIII, 1887, стр. 353—356.
В. И. Вернадский. Памяти Н. И. Кокшарова и А. В. Гадолина. Bull. Soc. nat. Moscou, т. 6, Na 4, 1892, стр. 506—510.
А. В. Гадолин (некролог). Арт. журн., 1893, № 12.
Е. С. Φедоров. А. В. Гадолин. Горн, журн., IV, 1892; стр. 558—563; Зап. Мин. общ., 2-я серия, ч. XXX, 1893, стр. 405—412.
Ε. С. Федоров. Некрологи список сочинений А. В. Гадолина. Изв. Геол. ком., 1893, стр. 1—б.
Г. Гродский. Михайловское артиллерийское училище и Академия в XIX столетии. Ч. I. СПб., 1905.
П. М. Никифоров. Гадолин А. В. Материалы для биографического словаря действительных членов Академии Наук. Ч. I, т. III, 1915, стр. 187—193.
А. Попов. Артиллерийская ордена Ленина Академия Красной Армии им. Ф. Э. Дзержинского. М., 1940.
Г. Б. Бокий и И. И. Шафрановский. Русские кристаллографы. Тр. Инст. ист. естествознания, т. I, 1947, стр. 81—120.
С. В. Шухардин. А. В. Гадолин. Сб. „Люди русской науки", т. II, 1948, стр. 923—930.
Н. С. Ачеркан. Закон Гадолина — основной закон теории привода станков. Сб. „Исследования в области металлорежущих станков**, Машгиз, 1952, стр. 3—5.

Посилання

Gadolin_A.V. [Архівовано 22 червня 2021 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.