Вікіпедія

Гагік Царукян

вірменський реслер

Гагік Коляєвич Царукян (вірм. Գագիկ Կոլյայի Ծառուկյան) 25 листопада 1956 року в селі Аріндж, Котайкської області, Вірменська РСР)[1] — вірменський підприємець і політичний діяч[2]. Засновник проросійської опозиційної партії «Квітуча Вірменія»[3], депутат Національних зборів Вірменії з 2003 року[4], президент олімпійського комітету Вірменії.

Гагік Царукян
вірм. Գագիկ Ծառուկյան
Народився 25 листопада 1956(1956-11-25) (67 років)
Аріндж, Abovyan raiond, Вірменська РСР, СРСР
Країна  Вірменія
 СРСР
Діяльність політик, підприємець
Alma mater Вірменський державний інститут фізичної культури та спортуd
Знання мов вірменська
Посада депутат Національних зборів Вірменії[d], депутат Національних зборів Вірменії[d], депутат Національних зборів Вірменії[d] і депутат Національних зборів Вірменії[d]
Партія Успішна Вірменіяd
Конфесія Вірменська апостольська церква
Нагороди
Орден Дружби народів командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» орден Пошани (Вірменія) Order "For Merit to the Fatherland" медаль «За заслуги перед Вітчизною» (Вірменія) 1-ї ступені медаль «За заслуги перед Вітчизною» (Вірменія) медаль Мовсеса Хоренаці
Іменна вогнепальна зброя
Сайт tsarukyan.am

2003 року обраний депутатом Національних зборів. З 30 квітня 2004-го є керівником партії «Квітуча Вірменія».

Життєпис ред.

Народився в родині Миколи та Рози Царукянів. Батько родини за професією електрик, займається громадською діяльністю. Мати Роза Царукян за професією бухгалтер, нині бізнесмен і почесний президент Ради жінок партії «Квітуча Вірменія»[5].

Закінчив середню школу в селі Аріндж, де познайомився з майбутньою дружиною Джавахір[6].

Гагік і Джавахір мають шістьох дітей: Роза, Гаяне, Емма, Анаїт, Нвер і Ованес Царукян.

Освіта ред.

1989 року закінчив Вірменський державний університет фізичної культури, займався боксом, боротьбою і армреслінгом . Викладач фізичної культури і спорту — тренер з боротьби.

Кар'єра ред.

Підприємницька діяльність ред.

З 1980-х років почав займатися підприємницькою діяльністю. З 1992 року був виконавчим директором компанії «Вірменія», тоді ж створив підприємство з виробництва молочних продуктів в селищі Аріндж Абов'янського району (нині Котайський район)[7] . Заснував і очолив багатопрофільний концерн «Мульти Груп»[8], який включає Абов'янський завод з виробництва пива «Котайк», Єреванську хіміко-фармакологічну фірму, мережу меблевих салонів «Мек», коньячно-винно-горілчаний комбінат «НОЙ», цементний завод «Арарат»[9], акціонерне товариство «Авіасервіс», комбінат з промислової переробки каменю « Мулто Стоун»[10], компанію «Мульти Рест Хаус»[11], Глобал Моторс, компанію «Мульти Сіті Хаус»[12] та ін[13].

Політична діяльність ред.

Політикою займається з 2000 року. 2003 року обраний депутатом Національних зборів Вірменії від 42-го виборчого округу і донині є депутатом парламенту[4] . У Національних зборах Вірменії третього скликання представлений як незалежний депутат. У 2003—2007 рр. входив до Постійної комісії НС Вірменії з оборони, національної безпеки і внутрішніх справ[14].

2004 року заснував партію «Квітуча Вірменія», з того часу є її керівником[3][15]. На парламентських виборах 2007 року партія «Квітуча Вірменія» набрала 202 тис. голосів[16], отримавши 25 мандатів[4]. На кінець 2009 року парламентська фракція партії налічувала 27 депутатів[17] .

22 квітня 2011 року указом президента РА був включений до складу Ради національної безпеки РА[18].

6 травня 2012 року на 4-х виборах до Національних Зборів депутат був обраний від 28-го виборчого округу[19].

5 березня 2015 року він подав у відставку з посади голови партії і голови парламентської фракції «Процвітаюча Вірменія» і пішов з політики[20].

У 2016 році Гагік Царукян повертається до активної політики[21].

На парламентських виборах 2017 очолив блок «Царукян», до складу якого увійшли партії «Квітуча Вірменія», «Альянс» та «Місія», представники Вірменського загальнонаціонального руху (Егуд) і партії «Айазн»[22][23].

9 грудня 2018 року на дострокових виборах до 7-ого скликання Національних Зборів він був обраний депутатом Національних Зборів по загальнодержавному виборчому списку партії «Квітуча Вірменія»[19].

Президент олімпійського комітету Вірменії ред.

2004 року обраний президентом Національного олімпійського комітету Вірменії (НОКА). Делегація вірменських спортсменів на чолі Царукяном продемонструвала безпрецедентні результати на Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні, повернувшись з шістьма бронзовими медалями.

4 грудня 2008 року, 11 березня 2013 року та 21 жовтня 2016 року Генеральна Асамблея Національного Олімпійського Комітету Вірменії (НОК) переобрала Гагіка Царукяна президентом НОКА.

Нагороди ред.

Нагороджений орденами і медалями:

Примітки ред.

  1. ↑ Гагік Коляєвич Царукян на сайті НС РА (ua копія)
  2. ↑ Гагік Царукян::Кар'єра у сфері бізнесу. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 14 березня 2009.
  3. ↑ а б Гагік Царукян:: Політична Кар'єра. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 28 березня 2009.
  4. ↑ а б в Біографія Гагіка Царукяна. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 28 березня 2009.
  5. ↑ Делегати Партії на чолі з почесним головою жіночої ради ППА Розою Царукян вирушили в Гегаркунікський регіон. Процитовано 30 березня 2009.[недоступне посилання з серпня 2019]
  6. ↑ Інтерв'ю з головою партії "Процвітаюча Вірмения", підприємцем і доброчинцем Гагіком Царукяном. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 30 березня 2009.
  7. ↑ Національне Зібоання Республіки Вірмения. Гагік Коляєвич Царукян. Архів оригіналу за 7 травня 2010. Процитовано 30 листопада 2009.
  8. ↑ https://www.multigroup.am/ua/about-us.html[недоступне посилання з серпня 2019]
  9. ↑ Цементный завод “Арарат”. Архів оригіналу за 21 березня 2009. Процитовано 1 квітня 2009.
  10. ↑ Комбінат з промислової переробки каменя “Мульти Стоун”. Архів оригіналу за 18 жовтня 2010. Процитовано 1 квітня 2009.
  11. ↑ Компанія “Мульти Рест Хаус“. Архів оригіналу за 6 квітня 2009. Процитовано 1 квітня 2009.
  12. ↑ Компанія “Мульти Сіті Хаус”. Архів оригіналу за 2 серпня 2013. Процитовано 1 квітня 2009.
  13. ↑ https://www.multigroup.am/ua/company.html/Компании[недоступне посилання з серпня 2019]
  14. ↑ З 2003 по 2007 роки пан Царукян був членом постійної комісії НС з оборони, національної безпеки та внутрішніх справ. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 9 квітня 2009.
  15. ↑ Гагік Царукян був одноголсно переобраний на посаду голови Партії. Архів оригіналу за 17 лютого 2009. Процитовано 28 березня 2009.
  16. ↑ В результаті виборів 12 травня 2007 року керована Гагіком Царукяном партія “Процвітаюча Вірменія” бере участу у виборах Національного Зібрання і от 202 отримує 12 голосів. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 9 квітня 2009.
  17. ↑ Двоє безпартійних депутатів стали членами партії «Процвітаюча Вірменія». Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 9 квітня 2009.
  18. ↑ http://xn--y9aaah2cva0b.xn--y9a3aq/ru/decrees/item/506[недоступне посилання]
  19. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 5 вересня 2019. Процитовано 18 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  20. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 18 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  21. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 18 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  22. ↑ «Блок Царукян» представив першу десятку передвиборчого списку [Архівовано 2019-01-10 у Wayback Machine.], 2017-02-16
  23. ↑ Виборча революція. Архів оригіналу за 30 серпня 2020. Процитовано 18 травня 2019.
  24. ↑ Гагік Царукян був удостоєний ордена «Св. Григора Лусаворіча». Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 8 квітня 2009.
  25. ↑ Гагік Царукян був нагороджений медаллю «Мовсес Хоренаці». Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 8 квітня 2009.
  26. ↑ Гагік Царукян був нагороджений орденом “Дмитра Донського 1-й ступеня”. Процитовано 8 квітня 2009.[недоступне посилання з серпня 2019]
  27. ↑ Гагік Царукян був нагороджений медаллю «За заслуги перед Вітчизною» І ступеня. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 18 травня 2019.
  28. ↑ Указ Президента РА. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 18 травня 2019.
  29. ↑ Європейська Федерація по дзюдо нагородила голову НОКА Гагіка Царукяна. Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 11 травня 2009.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гагік_Царукян&oldid=40688472