Гаврилів Катерина Григорівна
Катерина Олексіївна Гаврилів (у дівоцтві — Данилів; псевдо.: «Зелена»; 11 серпня 1920, с. Труханів, нині Стрийського району Львівської області, Україна — 13 вересня 2022, м. Болехів Івано-Франківської області, Україна) — членкиня Організації українських націоналістів, зв'язкова і медсестра Української повстанської армії, повітова провідниця Українського Червоного Хреста.
| Гаврилів Катерина Григорівна | |
|---|---|
| Гаврилів Катерина Олексіївна | |
|
| |
| Прізвисько | Зелена |
| Народилася |
11 серпня 1920 Труханів, Сколівський район, Львівська область, Україна |
| Померла |
13 вересня 2022 (102 роки) Болехів |
| Громадянство |
 СРСР →  Україна |
| Діяльність | зв'язкова і медсестра УПА, членкиня ОУН |
| Членство | ОУН |
Життєпис ред.
Народилася у селі Труханів Сколівського повіту Станіславівського воєводства у робітничій багатодітній (п'ятеро доньок) родині Олекси та Ольги Данилів. Закінчила місцеву школу[1][2].
У 1939 році вступила до Варшавського гуртка ОУН (на той час знаходилась у Варшаві з сестрою). У червні 1941 року переїхала до Львова[2]. Крайовий провід ОУН знаходився на вулиці Руській, 20[3]. Працювала машиністкою окружного провідника ОУН у Стрию і зв'язковою Стрийського окружного проводу ОУН. Виготовляла листівки, вела архів проводу, переносила естафети[4].
З 1943 Катерина Данилів — у підпіллі Української народної самооборони, а згодом — УПА[5].
У січні 1944 року закінчила медичні курси, організовані Ярославою Дибою. Очолювала мережу Українського Червоного Хреста у Сколівському повіті. У січні 1945 року пройшла додаткові хірургічні курси. Була медсестрою у сотні УПА «Вікторія». Планувала одружилася із районним провідником Жидачівщини Іваном Федівим («Іскра», «Роман»), але наречений загинув у день весілля 11 березня 1945 року[4].
З 1947 року, після переїзду до Сколівського району, переслідувалася НКВС[6]. Щоб уникнути арешту, часто змінювала місце проживання. Певний час переховувалася у Гошівському монастирі. Жінці тричі вдалося уникнути арешту[1].
14 травня 1950 року вийшла заміж за сільського учителя Михайла Гавриліва. Народила трьох дітей: Любомира, Зеновія та Уляну. Через тиск зі сторони сільської комуністичної партійної організації сім'я переїхала у місто Болехів на Івано-Франківщині[1]. Тут понад 20 років працювала полірувальницею на місцевому лісокомбінаті.
З проголошенням незалежності України брала активну участь у громадському житті Болехівщини, Долинщини та Стрийщини, національно-патріотичному вихованні молоді, урочистих заходах з вшанування героїв УПА[1][7].
11 серпня 2022 року відсвяткувала свій 102-й день народження[4]. Мала п’ятеро онуків, 13 правнуків і двоє праправнуків[2].
Померла 13 вересня 2022 року.
Праці про життя Катерини Гаврилів ред.
Про Катерину Гаврилів йдеться у Літописі УПА, Том 32, Стор. 175[8].
Спогади Катерини Гаврилів опубліковані у книзі Любові Загоровської «#МояУПА».
Джерела ред.
- Загоровська Любов. #МояУПА. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2022. — 496 с. ISBN 978-966-448-053-6
Примітки ред.
- ↑ а б в г Катерина Гаврилів. Проєкт Жива історія (укр.). Процитовано 15 березня 2024.
- ↑ а б в Зустріч з Бандерою, секретні архіви та куля в лісі. У свої 100 років Катерина Гаврилів з Болехова згадує підпілля (ФОТО, ВІДЕО). "Репортер" (укр.). 23 серпня 2020. Процитовано 15 березня 2024.
- ↑ Павлечко, Наталія. Катерина Гаврилів про своє життя довжиною в 100 років, діяльність у підпіллі, подругу Юлію Ганущак (PDF). Вісті Калущини.
- ↑ а б в На 103-му році життя відійшла у засвіти жінка-борець Катерина Гаврилів | ВІКНА. Новини Калуша та Прикарпаття. Vikna (укр.). Процитовано 15 березня 2024.
- ↑ Каразуб, Ірина (14 вересня 2022). На Прикарпатті у 102 роки померла підпільниця ОУН Катерина Данів-Гаврилів.
- ↑ IN MEMORIAM: Померла медсестра УПА Катерина Гаврилів. Історична правда. Процитовано 15 березня 2024.
- ↑ Померла повітова провідниця Українського повітового Хреста, медсестра УПА Катерина Данів-Гаврилів. Збруч (укр.). 14 вересня 2022. Процитовано 15 березня 2024.
- ↑ Ріпецький, Модест (2001). Літопис УПА (PDF). Видавництво Літопис УПА.