ГЕС Stensjöfallet
ГЕС Stensjöfallet — гідроелектростанція у центральній частині Швеції, в провінції (лені) Ємтланд. Розміщена вище від ГЕС Kvarnfallet (19 МВт) й становить верхній ступінь у каскаді з двох станцій на річці Stensjöån (у нижній течії після озера Rorvattnet носить назву Rörvattenån), яка дренує гірський район поблизу норвезького кордону та впадає справа в озеро Hotagen (частина течії річки Harkan, лівої притоки Індальсельвен).
| ГЕС Stensjöfallet | |
|---|---|
| 63°58′28″ пн. ш. 13°52′53″ сх. д. / 63.97447200002777379° пн. ш. 13.88155600002777668° сх. д.Координати: 63°58′28″ пн. ш. 13°52′53″ сх. д. / 63.97447200002777379° пн. ш. 13.88155600002777668° сх. д. | |
| Країна |
 Швеція |
| Стан | діюча |
| Річка | Stensjöån |
| Каскад | каскад на Stensjöån |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1968 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 95 МВт |
| Середнє річне виробництво | 205 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 318 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Основні споруди | |
| Висота греблі | 20 м |
| Власник | Fortum |
| Оператор | E.ON Sveriged |
  ГЕС Stensjöfallet | |
| Мапа | |
 | |
Накопичення ресурсу для роботи станції здійснюється завдяки зведеній на Stensjöån греблі висотою 20 метрів, котра утримує водосховище Stor-Stensjön. Воно має площу поверхні 9 км2, глибину до 29 метрів та об'єм 173 млн м3.[1] Окрім власного стоку, сюди надходить додатковий ресурс, який подається по тунелю із озера Sarvesgaisenjaure (природним шляхом дренується до Stensjöån через ліву притоку останньої, яка впадає в неї нижче греблі водосховища Stor-Stensjön).
Від головного сховища вода прямує через прокладений у правобережному гірському масиві головний дериваційний тунель, до якого також під'єднане водосховище Ned Lill-stensjön, чия гребля розташована на Stensjöån дещо нижче за Stor-Stensjön. За 8 км на схід від останнього на поверхні розташована наземна трансформаторна підстанція, тоді як машинний зал споруджений у підземному виконанні. В ньому розміщене турбінне обладнання типу Френсіс загальною потужністю 95 МВт, яке працює з напором у 318 метрів — найбільший показник серед усіх шведських гідроелектростанцій. За рік станція Stensjöfallet забезпечує виробництво 205 млн кВт-год електроенергії.[2][3][4]
Відпрацьована вода повертається по відвідному тунелю (на завершальній ділянці відкритому каналу) завдовжки майже 4 км назад до річки Stensjöån незадовго перед початком озера Rorvattnet.
За два роки після спорудження станції її продуктивність різко впала. Як з'ясувалось, хоча траса в основному проходить через граніти, проте на одній з ділянок зустрілась велика маса глинистих порід. Покриття стін із торкрет-бетону не змогло втримати останні, що призвело до потрапляння в тунель 2500 м3 матеріалу. Для ліквідації проблеми довелось у загрозливому місці укріпити стінки армованим бетоном.[5]
Примітки ред.
- ↑ om utökat älvskydd Proposition 1992/93:80 - Riksdagen. www.riksdagen.se (швед.). Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 6 січня 2018.
- ↑ Vattenkraft - Stensjöfallets kraftstation- alucrom.se. www.alucrom.se (швед.). Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 6 січня 2018.
- ↑ Our hydro power plants in Indalsälven | Fortum. www3.fortum.com (англ.). Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 6 січня 2018.
- ↑ BMW MC Klubben • Visa tråd - Bild-gåtan. www.bmwklubben.se (швед.). Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 6 січня 2018.
- ↑ Kraftverkstunnlars beständighet En studie om åldringsfenomen och nedbrytningsprocesser Durability of hydropower tunnels Aging phenomena and degradation processes Wilhelm Håkansson. Архів оригіналу за 8 серпня 2017.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |