ГЕС Сеймерре

(Перенаправлено з ГЕС Seimare)

ГЕС Сеймерре — гідроелектростанція на південному заході Ірану. Знаходячись перед ГЕС Керхе, становить верхній ступінь каскаду у сточищі річки Керхе, яка впадає до болота Hoor Al-azim на лівобережжі Тигру (басейн Перської затоки).

ГЕС Сеймерре
33°17′31″ пн. ш. 47°11′54″ сх. д. / 33.29194444447222168° пн. ш. 47.1983333333611057° сх. д. / 33.29194444447222168; 47.1983333333611057Координати: 33°17′31″ пн. ш. 47°11′54″ сх. д. / 33.29194444447222168° пн. ш. 47.1983333333611057° сх. д. / 33.29194444447222168; 47.1983333333611057
КраїнаІран Іран
АдмінодиницяBadreh Countyd[1]
Стандіюча
РічкаКерхе
Каскадкаскад у сточищі Керхе
Початок будівництва1997
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів2013
Основні характеристики
Установлена потужність480  МВт
Середнє річне виробництво843  млн кВт·год
Тип ГЕСдериваційна
Розрахований напір114  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін3 Alstom
Витрата через турбіни3 × 156  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів3 Alstom по 178 МВА
Потужність гідроагрегатів3 × 160  МВт
Основні споруди
Тип греблібетонна аркова
Висота греблі180  м
Довжина греблі202  м
ВласникIran Water Resources Development
ГЕС Сеймерре. Карта розташування: Іран
ГЕС Сеймерре
ГЕС Сеймерре
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Сеймерре у Вікісховищі

У межах проєкту річку Seimare (правий витік Керхе) перекрили бетонною арковою греблею заввишки 180 метрів, завдовжки 202 метри та завширшки від 6 (по гребеню) до 28 (по основі) метрів, яка потребувала 550 тис. м3 матеріалу. На час будівництва воду відвели за допомогою двох тунелів довжиною 0,47 км та 0,4 км із діаметрами 10,5 метра та 8,3 метра відповідно. Гребля утворила витягнуте на 40 км водосховище з площею поверхні 69,5 км2 та об'ємом 3,2 млрд м3.

Зі сховища під лівобережним гірським масивом прокладено дериваційний тунель довжиною 1,5 км із діаметром 11 метрів, який переходить у три напірні водоводи довжиною по 0,17 км з діаметром 5,7 метра. Вони подають ресурс до машинного залу, обладнаного трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 160 МВт, які використовують напір у 114 метрів та забезпечують виробництво 843 млн кВт·год електроенергії на рік[2][3].

Примітки

ред.
  1. https://www.sid.ir/en/journal/ViewPaper.aspx?id=432194
  2. Technical Information. en.iwpco.ir. Архів оригіналу за 19 травня 2012. Процитовано 26 травня 2019.
  3. Iran | International Hydropower Association. www.hydropower.org. Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.