ГЕС Santa Isabel
ГЕС Santa Isabel – гідроелектростанція в Болівії, за чотири десятки кілометрів на північний схід від Кочабамби. Знаходячись між ГЕС Корані та ГЕС San Jose I, становить другий ступінь дериваційного каскаду у сточищі річки Еспіриту-Санту, лівого витоку Чапаре (впадає ліворуч до Маморе, правого витоку Мадейри, котра в свою чергу є правою притокою Амазонки).
| ГЕС Santa Isabel | |
|---|---|
| 17°11′29″ пд. ш. 65°49′22″ зх. д. / 17.191472222249779° пд. ш. 65.82300000002777551° зх. д.Координати: 17°11′29″ пд. ш. 65°49′22″ зх. д. / 17.191472222249779° пд. ш. 65.82300000002777551° зх. д. | |
| Країна |
 Болівія |
| Адмінодиниця | Chapare Provinced |
| Стан | діюча |
| Річка | Santa Isabel, деривація з Корані |
| Каскад | гідровузол у сточищі Еспіриту-Санту |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1973 – 1983, 2004 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 93,3 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 856,7 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 4 Voith +1 VA Tech |
| Витрата через турбіни | 2х2,5 + 2х2,57 + 1х3,15 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 |
| Потужність гідроагрегатів | 4х18 + 1х21,3 МВт |
| Власник | Empresa Nacional de Electricidad |
  ГЕС Santa Isabel | |
| Мапа | |
 | |
Відпрацьована на ГЕС Корані вода потрапляє у балансуючий резервуар в долині річки Santa Isabel – лівого витоку Паракті, яка в свою чергу є правою притокою Еспіриту-Санту. Звідти через тунель довжиною понад 3 км (до якого також надходить додатковий ресурс із водозабору на Santa Isabel) вода прямує на схід під гірським масивом, котрий відділяє долину правого витоку Паракті річки Малага. Тунель переходить у два (на завершальному етапі розгалужуються на чотири) напірні водоводи довжиною майже по 3 км, які виводять до розташованого біля злиття Santa Isabel та Малаги машинного залу.
Основне обладнання станції становлять п’ять турбін типу Пелтон, що працюють при напорі у 856,7 метра та мають загальну потужність 93,3 МВт. Чотири по 18 МВт з’явились у 1973-му (дві), 1981 та 1983 роках. В 2004-му до них додали ще одну з потужністю 21,3 МВт, яка живиться через байпаси від водоводів перших агрегатів.
Відпрацьована вода відводиться у нижній балансуючий резервуар Aguas Clara об’ємом 0,33 млн м3, споруджений в комплексі з наступною станцією каскаду ГЕС San Jose I.[1][2]
Примітки ред.
- ↑ Lic. Osvaldo Tiniñi INFORME DE PASANTIA CENTRAL HIDROELECTRICA CORANI - SANTA ISABEL (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 серпня 2018.
- ↑ Santa Isabel Hydroelectric Power Plant Bolivia - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 21 серпня 2018.