ГЕС Chingshan – гідроелектростанція в центральній частині острова Тайвань. Знаходячись між ГЕС Techi (вище по течії) та ГЕС Кукуан, входить до складу каскаду на річці Dajia, яка дренує західний схил вододільного хребта острова та впадає до Тайванської протоки біля міста Тайчжун.

ГЕС Chingshan
24°14′57″ пн. ш. 121°06′23″ сх. д. / 24.24944444002777999° пн. ш. 121.10638889002778740° сх. д. / 24.24944444002777999; 121.10638889002778740Координати: 24°14′57″ пн. ш. 121°06′23″ сх. д. / 24.24944444002777999° пн. ш. 121.10638889002778740° сх. д. / 24.24944444002777999; 121.10638889002778740
Країна Тайвань Тайвань
Стан діюча
Річка Dajia
Каскад каскад на Dajia
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19701973
Основні характеристики
Установлена потужність 385  МВт
Середнє річне виробництво 620  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 4 Hitachi
Кількість та марка гідрогенераторів 4 по 105 МВА
Потужність гідроагрегатів 4х96,2  МВт
Основні споруди
Тип греблі бетонна
Висота греблі 20  м
Довжина греблі 100  м
Власник Taiwan Power Company
Оператор Тайванська енергетична компанія
ГЕС Chingshan. Карта розташування: Республіка Китай
ГЕС Chingshan
ГЕС Chingshan
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Chingshan у Вікісховищі

В межах проекту річку перекрили бетонною греблею висотою 20 метрів та довжиною 100 метрів, яка утримує невелике водосховище з площею поверхні 0,06 км2 та об’ємом 0,6 млн м3 (корисний об’єм 0,4 млн м3).[1] При цьому накопичення ресурсу для роботи всього каскаду відбувається у сховищі верхньої станції Techi, тоді як основним завданням греблі Chingshan є відведення ресурсу до дериваційного тунелю, прокладеного через правобережний гірський масив до розташованого за 5,5 км підземного машинного залу.

У 1970-му станцію ввели в експлуатацію з двома турбінами типу Френсіс потужністю по 90 МВт, а за три роки до них додали ще дві такі ж.[2]

В 1999-му під час потужного землетрусу в долині Dajia стались численні зсуви, які суттєво змінили параметри річного русла. Після чого у липні 2004-го під час проходження тайфуну Mindulle викликані останнім потужні дощі призвели до затоплення машинного залу. Відновлювальні роботи тривали кілька років та завершились повторним введенням в експлуатацію у 2015 році. Встановлені при цьому нові гідроагрегати мали збільшену до 96,2 МВт потужність, а виробітка станції зросла з 591 до 620 млн кВт-год елекроенергії на рік.[3][4]

Примітки ред.

  1. Urban and Regional Development Statistics Republic of China 2005 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2018.
  2. Taiwan Today. taiwantoday.tw (англ.). Архів оригіналу за 14 листопада 2018. Процитовано 14 листопада 2018.
  3. Hitachi Outlook for Energy Solutions Business (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 листопада 2018.
  4. Wayback Machine (PDF). 15 серпня 2011. Архів оригіналу (PDF) за 15 серпня 2011. Процитовано 14 листопада 2018.