ГЕС Форт Лоудон

гребля в США

ГЕС Форт-Лоудон — гідроелектростанція у графстві Лаудон, штат Теннессі, Сполучені Штати Америки.

ГЕС Форт-Лоудон
35°47′27″ пн. ш. 84°14′34″ зх. д. / 35.7909° пн. ш. 84.2427° зх. д. / 35.7909; -84.2427
КраїнаСША США
АдмінодиницяЛаудон[1]
Стандіюча
РічкаТеннессі
Каскадкаскад на Теннессі
Початок будівництва1940
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів19441949
Основні характеристики
Установлена потужність162  МВт
Тип ГЕСруслово-греблева
Розрахований напір21  м
Характеристики обладнання
Тип турбінКаплан
Кількість та марка турбін4
Кількість та марка гідрогенераторів4
Основні споруди
Тип греблібетонна (Fort Loudon), бетонна + земляна (Телліко)
Висота греблі37 (Fort Loudon), 39 (Телліко)  м
Довжина греблі1277 (Fort Loudon), 1006 (Телліко)  м
Шлюз110х18
ВласникTennessee Valley Authority
Сайтtva.com/energy/our-power-system/hydroelectric/fort-loudoun
ГЕС Форт Лоудон. Карта розташування: США
ГЕС Форт Лоудон
ГЕС Форт Лоудон
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Форт Лоудон у Вікісховищі

Розташування

ред.
 

Знаходячись перед ГЕС Воттс-Бар, становить верхній ступінь каскаду на річці Теннессі, яка дренує Велику долину у Південних Аппалачах та після повороту на північний захід впадає ліворуч до Огайо, котра в свою чергу є лівою притокою Міссісіпі (басейн Мексиканської затоки). При цьому вище по сточищу від ГЕС Форт-Лоудон працюють електростанції на витоках Теннессіс — ГЕС Дуглас та ГЕС Черокі.

Опис

ред.
 

В межах проекту Форт-Лоудон річку, за пару кілометрів вище від впадіння великої лівої притоки Літтл-Теннессі, перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 37 метрів та довжиною 1277 метрів, яка потребувала 445 тис. м3 бетону та включає судноплавний шлюз з розмірами камери 110х18 метрів. Гребля утримує витягнуте по долині річки на 89 км водосховище з площею поверхні 59 км2 та об'ємом 477 млн м3, в якому припустиме коливання рівня у операційному режимі між позначками 246 та 247,8 метра НРМ. Об'єм у 137 млн м3 може використовуватись для протиповеневих заходів.

Крім того, за три з половиною десятиліття після спорудження комплексу Форт-Лоудон, у 1979-му, зазначену вище Літтл-Теннессі незадовго до устя перекрили комбінованою греблею Телліко. Ця споруда включає бетонну ділянку висотою 39 метрів та довжиною 165 метрів і земляну частину висотою 32 метри та довжиною 841 метр, крім того, для закриття сідловин на лівобережжі знадобились дві допоміжні земляні дамби довжиною 143 метри та 107 метрів. Разом вони утримують витягнуте по долині річки на 53 км водосховище з площею поверхні 63 км2 та об'ємом 552 млн м3, з яких 156 млн м3 використовуються для протиповеневих заходів. Сховища Телліко та Fort Loudon з'єднані між собою каналом довжиною 0,3 км, який дозволяє здійснювати навігацію по Літтл-Теннессі та передає воду з останньої для використання на гідроелектростанції.  

Інтегрований у греблю машинний зал обладнаний чотирма турбінами типу Каплан загальною потужністю 162 МВт, які використовують напір у 21 метр.[2][3][4][5][6][7][8][9][10]

Примітки

ред.
  1. National Inventory of Dams — 1975.
  2. TVA - Fort Loudoun. www.tva.gov. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
  3. Dan database (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2019.
  4. Fort Loudoun Lake, Tennessee - Community and Visitors Guide. www.fortloudoun.info. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
  5. Workshop on Case Histories in Dam Safety Risk-Informed Decision Making Husein Hasan (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2019.
  6. TENNESSEE RIVER BASIN RESERVOIRS IN TENNESSEE RIVER BASIN (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2017.
  7. TVA - Tellico. www.tva.gov. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
  8. Justifying, Specifying, and Verifying Performance of Aerating Turbines Paul Hopping1 , Patrick March2 , and Paul Wolff (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2019.
  9. Gibbons, Diana C. (18 жовтня 2013). The Economic Value of Water (англ.). Routledge. ISBN 9781135887186. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 16 лютого 2019.
  10. Fort Loudoun Hydro Power Plant TN USA - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 16 лютого 2019.