ГЕС Уттендорф І, ІІ
ГЕС Уттендорф І, ІІ (нім. Uttendorf I, ІІ) – гідроелектростанція в Австрії, в федеральной землі Зальбург. Споруджена у складі гідровузла Штубахталь, який використовує ресурс центральної частини хребта Високий Тауерн.
ГЕС Уттендорф І, ІІ | |
---|---|
47°15′42″ пн. ш. 12°34′04″ сх. д. / 47.26188888891677209° пн. ш. 12.567805555583777988° сх. д.Координати: 47°15′42″ пн. ш. 12°34′04″ сх. д. / 47.26188888891677209° пн. ш. 12.567805555583777988° сх. д. | |
Країна | Австрія |
Адмінодиниця | Зальцбург |
Стан | діюча |
Річка | струмки басейну Штубаху, деривація з Амербахом та Ландеггбахом |
Каскад | гідровузол Штубахталь |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1950 – 1951 (Уттендорф І), 1991 (Уттендорф ІІ) |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 27 (Уттендорф І), 66 (Уттендорф ІІ) МВт |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 664 (Уттендорф ІІ) м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Пелтон (Уттендорф ІІ) |
Кількість та марка турбін | 3 (Уттендорф І), 2 Voest (Уттендорф ІІ) |
Витрата через турбіни | 12 (Уттендорф ІІ) м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 (Уттендорф І), 2 Elin (Уттендорф ІІ) |
Основні споруди | |
Тип греблі | гравітаційна |
Висота греблі | 29 (Енцингербоден) м |
Довжина греблі | 68 (Енцингербоден) м |
Власник | ÖBB |
Мапа | |
ГЕС Уттендорф, машинний зал якої розташований при виході річки Штубах в долину Зальцаху, є нижнім ступенем гідровузла. Ресурс для останнього збирається як із басейну Зальцаху (праві притоки Штубах, Амербах), так і з басейну Драви (Ландеггдбах на протилежному схилі Високого Тауерну). Підвідний тунель введеної в експлуатацію у 1950/51 році станції Уттендорф І починається з водосховища на річці Шрабах (правий виток Штубаху), куди окрім її власного стоку надходить вода, відпрацьована на середньому ступені (ГЕС Шнайдерау, яка в свою чергу живиться з верхнього ступеня – ГЕС Енцингербоден). Крім того, на шляху згаданого тунелю до нього потрапляє вода із притоки Штубаху – Шрофенбаху (нім. Schrofenbach).
Зате значно потужніша Уттендорф ІІ, завершена у 1991 році, отримує ресурс напряму після верхнього ступеню. Для неї від водосховища Енцингербоден (утримується гравітаційною греблю висотою 29 метрів та довжиною 68 метрів[1]) проклали дериваційний тунель довжиною 10,6 км. Після балансуючого резервуару він переходить у 587 метрів напірної шахти, по завершенні якої до машинного залу веде горизонтальний відтинок довжиною 1,5 км. В підсумку це забезпечує напір у 664 метри.
Уттендорф І обладнана трьома турбінами загальною потужністю 27 МВт, тоді як на Уттендорф ІІ встановлено дві турбіни типу Пелтон загальною потужністю 66 МВт.
Особливістю гідровузла є його належність до системи австрійських залізниць, для тягового складу яких він виробляє однофазний струм 16,7 Гц. В 2014 році на станції встановлено інвертор, який може перетворювати його у «традиційний» струм з частотою 50 Гц[2][3][4].
Примітки
ред.- ↑ Enzingerboden Dam (Uttendorf, 1940) | Structurae. Structurae (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 27 червня 2017.
- ↑ ÖBB Infrastruktur AG: Werksgruppe Mitte. www.oebb.at. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 27 червня 2017.
- ↑ Geocaching. Bahnstrom - KW/UrW Uttendorf🔌 (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 27 червня 2017.
- ↑ hydro-austria-sbg. www.industcards.com. Процитовано 27 червня 2017.[недоступне посилання]