ГЕС Сістерон
ГЕС Сістерон (фр. Sisteron) — гідроелектростанція на південному сході Франції. Знаходячись між ГЕС Кюрбан (вище за течією) та ГЕС Саліньяк, входить до складу каскаду на річці Дюранс (ліва притока Рони).
| ГЕС Сістерон | |
|---|---|
| 44°12′27″ пн. ш. 5°55′08″ сх. д. / 44.2077500000277723° пн. ш. 5.918888888916677971° сх. д.Координати: 44°12′27″ пн. ш. 5°55′08″ сх. д. / 44.2077500000277723° пн. ш. 5.918888888916677971° сх. д. | |
| Країна |
 Франція |
| Адмінодиниця | Сістерон |
| Стан | діюча |
| Річка | Дюранс |
| Каскад | каскад на Дюранс |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1975 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 256 МВт |
| Середнє річне виробництво | 760 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 110 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 245 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | водопропускна + земляна |
| Висота греблі | 17 м |
| Довжина греблі | 260 м |
| Власник | EDF |
| Оператор | Électricité de France |
  ГЕС Сістерон | |
| Мапа | |
 | |
Станція працює на основі типової для більшості ГЕС каскаду схемі з відведенням ресурсу до дериваційного каналу, піднятого за допомогою дамб над оточуючою місцевістю. Канал починається в районі, де Дюранс, що у верхів'ях дренувала суміжні райони Альп Дофіне та Котських Альп, переходить на територію Французьких Передальп. Річище перекрили греблею заввишки 17 м та завдовжки 260 м, що містить чотири водопропускних шлюзи по центру, земляний відтинок біля лівого берегу та поріг на вході у канал біля правого. Вона разом з дамбою за 1,1 км утримує невелике сховище площею поверхні 0,625 км2 та об'ємом 1,8 млн м3.[1][2]
Звідси бере початок прокладений по правобережжю, уздовж гірського масиву Bochaine (Передальпи Дофіне) канал завдовжки 32 км. По дорозі до нього надходить додатковий ресурс, захоплений із Бюеш (права притока Дюранс) за допомогою бетонної гравітаційної греблі Сен-Совер.[3] При цьому спочатку воду подають через тунель під вище згаданим масивом Bochaine до малої ГЕС Лазер, з нижнього балансуючого резервуару якої випускають до каналу
Неподалік від місця впадіння Бюеш в Дюранс дериваційний канал подає протранспортований ресурс до підземного машинного залу, при цьому створюється напір у 110 метрів. Відпрацьована вода потрапляє у Бюеш за 1,2 км від завершальної точки каналу.
Машинний зал станції обладнано двома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 256 МВт,[2] які забезпечують річну виробітку на рівні 0,76 млрд кВт-год.[4]
До спорудження ГЕС Сістерон на цій ділянці річки працювали дві станції Вантавон та Ле-Пое, які виробляли удвічі менше продукції[5] та були демонтовані по запуску нової ГЕС в 1975 році.
Управління роботою станції здійснюється із диспетчерського центру на ГЕС Сент-Тюль.[6]
Примітки ред.
- ↑ Hydrelect - Provence-Alpes-CA - La Saulce. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ а б Sisteron Hydroelectric Power Station France - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ Saint-Sauveur Dam (Le Bersac/Méreuil, 1992) | Structurae. Structurae (англ.). Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ Hydrelect - Provence-Alpes-CA - Sisteron. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.
- ↑ AMENAGEMENT HYDROELECTRIQUE DE LA DURANCE (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 серпня 2017.
- ↑ Ramamoorty, M. (22 січня 2016). Automation and Instrumentation for Power Plants: Selected Papers from the IFAC Symposium, Bangalore, India, 15-17 December 1986 (англ.). Elsevier. ISBN 9781483298887. Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 11 серпня 2017.