ГЕС Росоне
ГЕС Росоне (італ. Centrale idroelettrica di Rosone) — гідроелектростанція на північному заході Італії, в долині Валле-д'Орко біля кордону з Францією. Розташована між ГЕС Вілла та ГЕС Бардонетто, входить до складу каскаду на річці Орко, яка дренує центральну та східну частину Грайських Альп і впадає зліва в По (басейн Адріатичного моря).
| ГЕС Росоне | |
|---|---|
| 45°26′09″ пн. ш. 7°25′06″ сх. д. / 45.435833333360776010° пн. ш. 7.418333333361077919° сх. д.Координати: 45°26′09″ пн. ш. 7°25′06″ сх. д. / 45.435833333360776010° пн. ш. 7.418333333361077919° сх. д. | |
| Країна |  Італія |
| Стан | діюча |
| Річка | Орко та її притоки |
| Початок будівництва | 1925 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1928 (Черезоле) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 185 МВт |
| Середнє річне виробництво | 250 (Черезоле), 200 (Телессіо — Еуджо), 8 (Сан-Лоренцо) млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 813 (Черезоле), 1217 (Телессіо — Еуджо), 254 (Сан-Лоренцо) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 2 Voith (Черезоле), 2 Andritz (Телессіо — Еуджо) |
| Витрата через турбіни | 2х7 (Черезоле), 2х4 (Телессіо — Еуджо) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2х60 МВА (Черезоле), 2х49 МВА (Телессіо — Еуджо) |
| Потужність гідроагрегатів | 2х49,3 (Черезоле), 2х41,2 (Телессіо — Еуджо), 1х4,3 (Сан-Лоренцо) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | гравітаційна (Черезоле), арково-гравітаційна (Телессіо) |
| Висота греблі | 52 (Черезоле), 80 (Телессіо) м |
| Довжина греблі | 302 (Черезоле), 515 (Телессіо) м |
| ЛЕП | 132 + 220 |
| Власник | IREN |
  ГЕС Росоне | |
| Мапа | |
 | |
Подача ресурсу на станцію Росоне організована одразу з кількох напрямків:
- На західному напрямку, вище за течією Орко, розташована гравітаційна гребля Черезоле висотою 52 метри та довжиною 302 метри, яка утримує водосховище об'ємом 34 млн м3. При подачі води звідси створюється напір у 813 метрів. Саме з цієї греблі, спорудженої у 1925—1929 роках, почався розвиток комплексу Росоне[1].
- На північний захід від машинного залу, у верхів'ї П'янтонетто (ліва притока Орко), в 1955 році звели бетонну арково-гравітаційну греблю Телессіо висотою 80 метрів та довжиною 515 метрів[2], яка утримує 23 млн м3 води. При роботі на ресурсі з цього напрямку напір досягає 1217 метрів. Також можна відзначити, що через ГЕС-ГАЕС Telessio зазначене сховище сполучене зі ще однією водоймою — Вальсоера.
- На північний схід від машинного залу, у верхів'ї Еуджо (інша ліва притока Орко), споруджене водосховище об'ємом 5 млн м3, рівень поверхні якого лише трохи поступається показнику водосховища Телессіо — 1900 та 1917 метрів НРМ відповідно.
- Північніше від машинного залу, між ним та водосховищем Телессіо, у 1990-х облаштували водозабір із П'янтонетто в районі Сан-Лоренцо, який забезпечує подачу ресурсу з напором 254 метри.
До машинного залу, спорудженого біля впадіння П'янтонетто в Орко, сходяться три дериваційні тунелі:
- Споруда від Черезоле, яка прямує через гірський масив на вододілі Орко та П'янтонетто і на своєму шляху приймає додатковий ресурс з кількох лівих приток Орко.
- Тунель від Телессіо, який прокладений з другого боку від Piantonetto, через вододіл між нею та Еуджо. Ця споруда отримує додатковий ресурс з кількох лівих приток П'янтонетто, а також із водосховища Еуджо.
- Коротка дериваційна споруда від водозабору Сан-Лоренцо.
На воді з Черезоле працюють дві турбіни потужністю по 49,3 МВт, які виробляють приблизно 250 млн кВт·год електроенергії на рік. Для напрямку Телессіо — Еуджо використали дві турбіни потужністю по 41,2 МВт, котрі видають 200 млн кВт·год. Нарешті, на водозаборі Сан-Лоренцо працює одна турбіна потужністю 4,3 МВт, що виробляє 8 млн кВт·год електроенергії. В усіх випадках використовують ковшеві турбіни типу Пелтон.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 132 та 220 кВ[3][4][5].
Примітки
ред.- ↑ Srl, ePublic. Lago di Ceresole. Ceresole Reale. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ 21 settembre 2013: passeggiata alla diga di Telessio ed al rifugio Pontese (TO) su Bian e Gege. biangege. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ Impianti idroelettrici. www.irenenergia.it. Архів оригіналу за 12 жовтня 2017. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ Centrale di Rosone. ProgettoDighe (італ.). Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ T H E H Y D RO E L EC T R I C P OW E R P L A N TS IN THE ORCO AND SUSA VALLEYS AND ON THE RIVER PO (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 жовтня 2017.