ГЕС Росейрес
ГЕС Росейрес — гідроелектростанція на південному сході Судану, неподалік від кордону з Ефіопією. До спорудження у 2009 році станції Мерове була найпотужнішою ГЕС країни.
| ГЕС Росейрес | |
|---|---|
| араб. سد الروصيرص | |
 | |
| 11°47′58″ пн. ш. 34°23′18″ сх. д. / 11.79972222002777826° пн. ш. 34.38861111002777449° сх. д.Координати: 11°47′58″ пн. ш. 34°23′18″ сх. д. / 11.79972222002777826° пн. ш. 34.38861111002777449° сх. д. | |
| Країна |  Судан |
| Стан | діюча |
| Річка | Блакитний Ніл |
| Каскад | каскад на Блакитному Нілі |
| Початок будівництва | 1961 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1971 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 280 МВт |
| Середнє річне виробництво | 1800 (після модернізації) млн кВт·год |
| Тип ГЕС | пригреблева |
| Розрахований напір | 29 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 4 Voest + 3 Boving |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 7 Asea Brown Boveri G5 3506 |
| Потужність гідроагрегатів | 7х40 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна + земляні |
| Висота греблі | 78 + 40 м |
| Довжина греблі | 25000 (в т.ч бетонна 1100) м |
| Власник | National Electricity Corporation of Sudan |
  ГЕС Росейрес | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Росейрес у Вікісховищі | |
У період з 1961 по 1966 роки на околиці міста Ед-Дамазін спорудили бетонну греблю висотою 68 метрів та довжиною 1,1 км, яка потребувала 850 тис. м3 матеріалу. Обабіч простягнулись земляні дамби довжиною 4 та 8,5 км, висотою до 30 метрів, на що пішло 5 млн м3 ґрунту. Це утворило витягнуте по долині річки на 75 км водосховище площею поверхні 290 км2 та об'ємом 3 млрд м3, від якого живляться іригаційні канали Діндер та Кенана.
У нижній частині бетонної греблі облаштували машинний зал, введений в експлуатацію в 1971 році, з чотирма турбінами типу Каплан потужністю по 40 МВт, які працювали при напорі 29 метрів. У 1989-му до них додали ще три, завдяки чому загальна потужність станції зросла до 280 МВт.[1][2] Втім, у періоди малої водності потужність ГЕС падала до 100 МВт.[3]
За строк експлуатації об'єм водосховища внаслідок надходження осадів зменшився на чверть,[4] що стало однією з причин появи проекту модернізації гідровузла. Висоту греблі збільшили на 10 метрів, при цьому її загальна довжина за рахунок продовження земляних частин досягнула 25 км. В результаті об'єм сховища збільшився на 4,4 млрд м3, що забезпечує додатковий ресурс для зрошення земель та збільшує виробництво електроенергії на 565 млн кВт-год на рік. Вартість проекту модернізації становила 460 млн доларів США.[5]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Roseires Dam - Salini Impregilo. www.salini-impregilo.com (англ.). Процитовано 16 жовтня 2017.
- ↑ Roseires Dam Hydroelectric Power Plant Sudan - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
- ↑ Merowe Dam Project. www.merowedam.gov.sd. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 16 жовтня 2017.
- ↑ NFORMATION ON THE LAHMEYER INTERNATIONAL GROUP, NO. 54 / DECEMBER 2009 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 жовтня 2017.
- ↑ Roseires Dam, Sudan, North Africa (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 жовтня 2015.