ГЕС Пєуенче
ГЕС Пєуенче (ісп. Pehuenche) — гідроелектростанція в центральній частині Чилі у регіоні Мауле (VII Регіон). Знаходячись між ГЕС Лома-Альта (вище за течією) та ГЕС Колбун і ГЕС Чібурго (живляться з одного водосховища), входить до складу каскаду каскаду на річці Мауле, яка впадає до Тихого океану в місті Констітусьон.
| ГЕС Пєуенче | |
|---|---|
| 35°43′52″ пд. ш. 71°09′48″ зх. д. / 35.73135100002777165° пд. ш. 71.16358600002777735° зх. д.Координати: 35°43′52″ пд. ш. 71°09′48″ зх. д. / 35.73135100002777165° пд. ш. 71.16358600002777735° зх. д. | |
| Країна |  Чилі |
| Адмінодиниця | VII Регіон Мауле |
| Стан | діюча |
| Річка | Мауле |
| Каскад | каскад на Мауле |
| В експлуатації з | 1991 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1991 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 570 МВт |
| Середнє річне виробництво | 2283 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 206 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 Neyrpic |
| Витрата через турбіни | 300 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 Alsthom-Jeumont |
| Потужність гідроагрегатів | 1х280 + 1х290 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна (Меладо) |
| Висота греблі | 90 (Меладо) м |
| Довжина греблі | 310 (Меладо), 370 (Мауле) м |
| ЛЕП | 220 |
| Власник | Enel |
  ГЕС Пєуенче | |
| Мапа | |
 | |
Накопичення ресурсу для роботи станції організували в долині річки Меладо, лівої притоки Мауле. Для цього звели земляну греблю висотою 90 метрів та довжиною 310 метрів, яка потребувала 3,65 млн м3 матеріалу. Вона утримує водосховище Меладо з об'ємом 133 млн м3 (корисний об'єм 33 млн м3) та можливим коливанням рівня поверхні між позначками 639,5 та 648 метрів НРМ. Наповнення сховища відбувається передусім за рахунок деривації з Мауле. Для цього на останній звели греблю довжиною 370 метрів, яка включає 6 водопропускних шлюзів для скидання надлишкової води та спрямовує ресурс до дериваційного каналу, що має довжину 0,45 км, ширину по дну 5 метрів та глибину 5,3 метра. Він переходить у прокладений під водорозділом між Мауле та Меладо тунель довжиною 6,8 км з діаметром 7,25 метра.
Від сховища Меладо вода подається у напрямку машинного залу через тунель довжиною 6,6 км та діаметром 8,7 метра. Після балансувального резервуару діаметром 20,5 метра та висотою 81 метр, під'єднаного до тунелю ділянкою з діаметром 7,5 метра, починається напірний тунель довжиною понад 0,5 км (в тому числі шахта глибиною 157 метрів) зі спадаючим діаметром від 8,5 до 5 метрів. Ресурс спершу надходить до підземного вузла запобіжних клапанів (розміри приміщення 63х11 метрів при висоті 19 метрів), а далі потрапляє у так само підземний машинний зал (розміри 96х23 метри при висоті 29 метрів).
Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Френсіс загальною потужністю 570 МВт, які при напорі у 206 метрів забезпечують виробництво 2283 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода повертається в річку по відвідному тунелю довжиною 0,2 км з перетином 11х15 метрів, який переходить у канал довжиною 1 км.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 220 кВ.[1][2]
Примітки
ред.- ↑ La empresa electrica Pehuenche (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2018.
- ↑ Central Pehuenche (Chile) Enel Generación Chile. www.enelgeneracion.cl (ісп.). Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 10 квітня 2018.