ГЕС Петаяскоскі
ГЕС Петаяскоскі (фін. Petäjäskosken voimalaitos) — гідроелектростанція на півночі Фінляндії у провінції Лапландія. Входить до каскаду на річці Кемійокі (впадає у північну частину Ботнічної затоки), знаходячись між ГЕС Валаяскоскі (вище за течією) та Оссаускоскі. Станом на середину 2010-х років друга за потужністю ГЕС в країні.
| ГЕС Петаяскоскі | |
|---|---|
 | |
| 66°16′ пн. ш. 25°20′ сх. д. / 66.267° пн. ш. 25.333° сх. д.Координати: 66°16′ пн. ш. 25°20′ сх. д. / 66.267° пн. ш. 25.333° сх. д. | |
| Країна |
 Фінляндія |
| Адмінодиниця | Лапландія |
| Стан | діюча |
| Річка | Кемійокі |
| Каскад | каскад на Кемійокі |
| Початок будівництва | 1953 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1957 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 182 МВт |
| Середнє річне виробництво | 687 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслова |
| Розрахований напір | 20,5 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Витрата через турбіни | 1050 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна + бетонна |
| Висота греблі | 23 м |
| Власник | Fortum та інші |
  ГЕС Петаяскоскі | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Петаяскоскі у Вікісховищі | |
Станція, споруджена у 1953—1957 роках, стала першою в каскаді на Кемійокі. Ліву протоку перекрили бетонною греблею із сімома шлюзами для перепуску надлишкової води, а у правій збудували машинний зал. Загальна довжина бетонних гребель 231 метр, крім того, споруджено понад 0,8 км земляних дамб висотою до 23 метрів. Як наслідок вище за течією річки утворилося витягнуте водосховище площею поверхні 27,9 км2 та об'ємом 115,4 млн м3.
Машинний зал первісно був обладнаний трьома турбінами типу Каплан загальною потужністю 135 МВт, які при напорі у 20,5 м забезпечували середньорічне виробництво на рівні 632 млн кВт·год електроенергії. З 1996 по 2011 внаслідок декількох етапів модернізації потужність ГЕС Петаяскоскі збільшили до 182 МВт (річне виробництво зросло не так сильно — до 687 млн кВт·год)[1][2][3].
Примітки ред.
- ↑ Group, Finnish Barents (1998). Energy Report on the Nordic Parts of the Barents Region (англ.). Nordic Council of Ministers. ISBN 9789289302005. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
- ↑ Power plants and production - www.kemijoki.fi. www.kemijoki.fi (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 25 липня 2017.
- ↑ Petäjäskoski - Kemijoki Oy. Kemijoki Oy (фін.). Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 25 липня 2017.