ГЕС Пальмар
ГЕС Пальмар (ісп. Represa de Palmar) — гідроелектростанція в Уругваї в департаменті Соріано. Знаходячись після ГЕС Baygorria, становить нижній ступінь у каскаді на найбільшій лівій притоці Уругваю Ріо-Негро.
ГЕС Пальмар | ||||
---|---|---|---|---|
33°03′20″ пд. ш. 57°27′02″ зх. д. / 33.0555833333607723° пд. ш. 57.450694444471771760° зх. д.Координати: 33°03′20″ пд. ш. 57°27′02″ зх. д. / 33.0555833333607723° пд. ш. 57.450694444471771760° зх. д. | ||||
Країна |
![]() | |||
Стан | діюча | |||
Річка | Ріо-Негро | |||
Каскад | каскад на Ріо-Негро | |||
Початок будівництва | 1977 | |||
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1982 | |||
Основні характеристики | ||||
Установлена потужність | 333 МВт | |||
Тип ГЕС | руслово-греблева | |||
Розрахований напір | 27,15 м | |||
Характеристики обладнання | ||||
Тип турбін | Каплан | |||
Кількість та марка турбін | 3 Neyrpic | |||
Витрата через турбіни | 3х458 м³/с | |||
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 G.E.B.S.A. Ati-w68-111 | |||
Потужність гідроагрегатів | 3х111 МВт | |||
Основні споруди | ||||
Тип греблі | гравітаційна бетонна + земляна | |||
Висота греблі | 46 м | |||
Довжина греблі | 2080 м | |||
Власник | Usinas Y Transmisiones del Estado (UTE) | |||
ідентифікатори і посилання | ||||
GeoNames | 10943897 | |||
Мапа | ||||
![]() | ||||
![]() |
У межах проекту річку перекрили гравітаційною бетонною греблею, обабіч якої лежать земляні ділянки. Ця споруда має висоту 46 метрів, довжину 2080 метрів (в тому числі машинний зал та водоскиди довжиною 85 та 140 метрів відповідно) і потребувала 250 тис. м3 бетону та 4,4 млн м3 ґрунту. Вона утримує водосховище з площею поверхні 320 км2 та об'ємом 2854 млн м3.
Інтегрований у греблю машинний зал обладнали трьома гідроагрегатами з турбінами типу Каплан потужністю по 111 МВт, що працюють при номінальному напорі у 27,15 метра.[1][2]
ПриміткиРедагувати
- ↑ Central Hidroeléctrica "Constitución". Архів оригіналу за 9 травня 2015.
- ↑ Constitution (Palmer) Hydroelectric Power Plant Uruguay - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 14 березня 2018.