ГЕС Охау B — гідроелектростанція на Південному острові Нової Зеландії. Знаходячись між ГЕС Охау A та ГЕС Охау C, входить до складу каскаду у сточищі річки Waitaki, яка дренує східний схил Південних Альп та тече до впадіння у Тихий океан на східному узбережжі острова за шість десятків кілометрів на південь від Тімару.

ГЕС Охау B
44°17′57″ пд. ш. 170°06′43″ сх. д. / 44.29940000002777367° пд. ш. 170.11200000002776278° сх. д. / -44.29940000002777367; 170.11200000002776278Координати: 44°17′57″ пд. ш. 170°06′43″ сх. д. / 44.29940000002777367° пд. ш. 170.11200000002776278° сх. д. / -44.29940000002777367; 170.11200000002776278
КраїнаНова Зеландія Нова Зеландія
АдмінодиницяКентербері
Стандіюча
РічкаОхау, деривація з Пукакі
Каскадкаскад у сточищі Waitaki
В експлуатації з1984
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1984
Основні характеристики
Установлена потужність222  МВт
Середнє річне виробництво970  млн кВт·год
Тип ГЕСдериваційна
Розрахований напір48  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін4 Hitachi
Кількість та марка гідрогенераторів4 BHEL
Потужність гідроагрегатів4х55  МВт
Основні споруди
Тип гребліземляна
Висота греблі42  м
Довжина греблі240  м
ВласникMeridian Energy
ОператорMeridian Energyd
ГЕС Охау B. Карта розташування: Нова Зеландія
ГЕС Охау B
ГЕС Охау B
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Охау B у Вікісховищі

Відпрацьована на станції Охау А вода потрапляє до сховища Ruataniwha з площею поверхні 4,1 км2 та об'ємом 49 млн м3, створеного на річці Охау за допомогою земляної греблі висотою 42 метри та довжиною 240 метрів. Звідси по правобережжю прямує підвідний канал ГЕС завдовжки 2,8 км.

Основне обладнання станції становлять чотири турбіни типу Френсіс потужністю по 55 МВт, які при напорі у 48 метрів забезпечують виробництво 970 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода потрапляє у продовження дериваційного каналу, що веде на станцію Охау С.[1][2]

Примітки

ред.
  1. Ohau-B Hydroelectric Power Plant New Zealand - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 7 жовтня 2018.
  2. Centralised Dataset Final. Nominal Generation Capacity.[недоступне посилання з липня 2019]