ГЕС Олівоне — гідроелектростанція на південному сході Швейцарії. Становить середній ступінь у гідровузлі Бленіо, розташованому на південному схилі хребта Лепонтинські Альпи в долині Вал-Бленіо, яка вміщує сточище річки Бренно (ліва притока Тічино, що через По належить до басейну Адріатичного моря).

ГЕС Олівоне
Гребля Luzzone
46°25′36″ пн. ш. 9°01′31″ сх. д. / 46.42688888891677834° пн. ш. 9.02530555558337610° сх. д. / 46.42688888891677834; 9.02530555558337610Координати: 46°25′36″ пн. ш. 9°01′31″ сх. д. / 46.42688888891677834° пн. ш. 9.02530555558337610° сх. д. / 46.42688888891677834; 9.02530555558337610
Країна Швейцарія Швейцарія
Стан діюча
Річка Бренно та її притоки
Каскад гідровузол Бленіо
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1963
Основні характеристики
Установлена потужність 70 (запланована модернізація до 121)  МВт
Середнє річне виробництво 198  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 545  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Пелтон
Кількість та марка турбін 2
Витрата через турбіни 20  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2
Основні споруди
Тип греблі аркова бетонна
Висота греблі 225  м
Довжина греблі 600  м
Власник Alpiq Group
ГЕС Олівоне. Карта розташування: Швейцарія
ГЕС Олівоне
ГЕС Олівоне
Мапа
Мапа

Ресурс для роботи станції постачається з водосховища Luzzone об'ємом 108 млн м3 (до модернізації у 1990-х роках — 87 млн м3), створеного на лівій притоці Бренно Riale di Luzzone за допомогою аркової бетонної греблі висотою 225 метрів (після нарощування на 17 метрів у 1990-х) та довжиною 600 метрів, на яку витратили 1,33 млн м3 матеріалу.[1] До сховища окрім прямого стоку надходить вода, відпрацьована на верхньому ступені гідровузла ГЕС Luzzone. Остання своєю чергою живиться від спорудженого на лівій притоці Бренно Рі-де-Карассіно водосховища Карассіно та через дериваційний тунель із правобережжя Бренно (басейн річки Бренно-дель-Лукоманго).

Від водосховища Luzzone до розташованого у гірському масиві лівобережжя Бренно підземного машинного залу веде головний дериваційний тунель, який забезпечує напір у 545 метрів. Первісно зал було обладнано двома турбінами типу Пелтон загальною потужністю 70 МВт. У 2017/2018 роках їх планується замінити на 2 турбіни по 60,5 МВт. Відпрацьована вода відводиться у водосховище Malvaglia, з якого живиться нижній ступінь гідровузла ГЕС Biasca.

Управління станцією Олівоне з 1976 року здійснюється дистанційно з центрального диспетчерського пункту в Локарно.[2][3][4]

Примітки ред.

  1. Luzzone Dam (Olivone, 1963) | Structurae. Structurae (англ.). Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 2 липня 2017.
  2. User, Super. Capacità produttiva. www.ofible.ch (it-it) . Процитовано 2 липня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. User, Super. Processi di produzione. www.ofible.ch (it-it) . Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 2 липня 2017.
  4. Olivone. www.andritz.com (English) . 28 листопада 2016. Процитовано 2 липня 2017.