ГЕС Нкула — гідроелектростанція на півдні Малаві. Знаходячись перед ГЕС Тедзані, становить верхній ступінь каскаду на річці Шире, котра дренує озеро Ньяса та впадає ліворуч в Замбезі.

ГЕС Нкула
15°31′34″ пд. ш. 34°49′11″ сх. д. / 15.52636111113877604° пд. ш. 34.81986111113877769° сх. д. / -15.52636111113877604; 34.81986111113877769Координати: 15°31′34″ пд. ш. 34°49′11″ сх. д. / 15.52636111113877604° пд. ш. 34.81986111113877769° сх. д. / -15.52636111113877604; 34.81986111113877769
Країна Малаві Малаві
Адмінодиниця Район Неноd
Стан діюча
Річка Шире
Каскад каскад на Шире
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1967 (Нкула А), 19801992 (Нкула В)
Основні характеристики
Установлена потужність 24 (Нкула А, до медернізації у 2010-х), 100 (Нкула В)  МВт
Середнє річне виробництво 171 (Нкула А), 411 (Нкула В)  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 57 (Нкула А), 57 (Нкула В)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 3 English Electric (Нкула А), 5 Voith (Нкула В)
Витрата через турбіни 51 (Нкула А), 195 (Нкула В)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 3 по 10 МВА (Нкула А), 5 (Нкула В)
Потужність гідроагрегатів 3х8 (Нкула А), 5х20 (Нкула В)  МВт
Основні споруди
Тип греблі кам'яно-накидна
Висота греблі 7  м
Довжина греблі 700  м
Власник Electric Supply Corporation of Malawi (ESCOM)
Оператор Electricity Generation Company Malawi Limitedd
ГЕС Нкула. Карта розташування: Малаві
ГЕС Нкула
ГЕС Нкула
Мапа
Мапа

Першу чергу ГЕС (станція А) ввели в експлуатацію у 1967 році. Невисока гребля допомагала відводити воду до прокладеного через правобережний масив дериваційного тунелю діаметром 4,2 метра та довжиною 1,25 км (при цьому по течії річки, що описує тут вигнуту на схід та південь дугу, відстань між греблею та машинним залом становить майже 3 км).

В 1970-х вирішили значно підсилити комплекс за рахунок спорудження за тією ж схемою другої черги (станція В). Для цього на заміну попередній звели нову кам'яно-накидну греблю висотою 7 метрів та довжиною 700 метрів, від якої проклали другий дериваційний тунель діаметром 8 метрів та довжиною 1,4 км. Обидві дериваційні системи включають наземні балансувальні камери баштового типу.

Машинний зал Нкула А обладнаний трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 8 МВт, що при напорі у 57 метрів (до спорудження греблі за проєктом Нкула В напір складав 54 метри) повинні забезпечувати виробництво 171 млн кВт·год електроенергії на рік. Нкула В складається з п'яти турбін (три встановлені у 1980-му та по одній у 1986 та 1992 роках) того ж типу одиничною потужністю по 20 МВт, які при такому ж напорі мають річний виробіток на рівні 411 млн кВт·год.

Можливо також відзначити, що основним резервуаром, де накопичується ресурс для роботи каскаду, є одне з найбільших африканських озер Ньяса. При виході з нього Шире споруджена гребля Лівонде, котра регулює перепуск води з урахуванням потреб гідроенергетики.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 66 кВ[1][2][3].

У 2010-х австрійська компанія Andritz отримала замовлення на модернізацію станції Нкула А зі збільшенням її потужності до 35 МВт. Завершення проекту запланували на 2018 рік[4].

Примітки ред.

  1. The World Bank FOR OFFICIAL USE ONLY Report No. 4859 PROJECT COMPLETION REPORT. Архів оригіналу за 8 лютого 2018.
  2. Tumbare, M. J. (2010). The Management of the Zambezi River Basin and Kariba Dam (англ.). African Books Collective. ISBN 9789982240536. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2018.
  3. Nkula Hydroelectric Power Plant Malawi - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 13 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2018.
  4. AG, ANDRITZ. Hydropower in Malawi - Hydro News Africa - ANDRITZ HYDRO. www.andritz.com (англ.). Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 7 лютого 2018.