ГЕС Мариборскі Оток
ГЕС Мариборскі Оток — гідроелектростанція у Словенії. Знаходячись між ГЕС Фала (вище по течії) та ГЕС Златоличе, входить до складу каскаду на річці Драва, великій правій притоці Дунаю.
| ГЕС Мариборскі Оток | |
|---|---|
 | |
| 46°34′ пн. ш. 15°36′ сх. д. / 46.567° пн. ш. 15.600° сх. д.Координати: 46°34′ пн. ш. 15°36′ сх. д. / 46.567° пн. ш. 15.600° сх. д. | |
| Країна |  Словенія |
| Стан | діюча |
| Річка | Драва |
| Каскад | каскад на Драві |
| Початок будівництва | 1942 |
| В експлуатації з | 1948 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1948—1960 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 60 МВт |
| Середнє річне виробництво | 270 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | руслова |
| Розрахований напір | 14,2 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Каплан |
| Кількість та марка турбін | 3 Litostroj |
| Витрата через турбіни | 550 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 Koncar |
| Потужність гідроагрегатів | 3х20 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна |
| Висота греблі | 33 м |
| Довжина греблі | 184 м |
| ЛЕП | 110 |
| Власник | Dravske Elektrarne Maribor |
  ГЕС Мариборскі Оток | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Мариборскі Оток у Вікісховищі | |
У межах проєкту річку перекрили бетонною греблею висотою 33 метри та довжиною 184 метри. Вона утримує витягнуте по долині Драви на 15,5 км водосховище з площею поверхні 2,4 км2 та об'ємом 13,1 млн м3 (корисний об'єм 2,1 млн м3).
Особливістю гідроелектростанції є розміщення трьох її агрегатів у пірсах греблі. Тут змонтовані турбіни типу Каплан потужністю по 20 МВт, які використовують напір у 14,2 метра та забезпечують виробництво 270 млн кВт·год електроенергії на рік.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ[1][2][3].
Примітки
ред.- ↑ SLOCOLD. www.slocold.si. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
- ↑ Mariborski otok HPP. www.dem.si. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 8 липня 2019.
- ↑ Mariborski Otok Hydroelectric Poqwer Plant Slovenia - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 8 липня 2019.