ГЕС Кастрело (ісп. Presas de Castrelo) — гідроелектростанція на північному заході Іспанії. Розташована між ГЕС Велле (вище за течією) та ГЕС Фр'єйра, входить до каскаду на найбільшій річці Галісії Міню.

ГЕС Кастрело
42°17′30″ пн. ш. 8°06′54″ зх. д. / 42.291638888889° пн. ш. 8.1150833333333° зх. д. / 42.291638888889; -8.1150833333333
КраїнаІспанія Іспанія
АдмінодиницяКастрело-де-Міньйо Редагувати інформацію у Вікіданих
Стандіюча
РічкаМінью
Каскадкаскад на Мінью
Початок будівництва1963
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1969
Основні характеристики
Установлена потужність112  МВт
Середнє річне виробництво340  млн кВт·год
Тип ГЕСруслова
Розрахований напір17  м
Характеристики обладнання
Тип турбінКаплан
Кількість та марка турбін2
Витрата через турбіни2 × 640  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів2
Потужність гідроагрегатів2 × 56  МВт
Основні споруди
Тип греблігравітаційна
Висота греблі30  м
Довжина греблі173  м
ЛЕП132
ВласникGas Natural Fenosa
ОператорNATURGY ENERGY GROUPd Редагувати інформацію у Вікіданих
ГЕС Кастрело. Карта розташування: Іспанія
ГЕС Кастрело
ГЕС Кастрело
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Кастрело у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Для роботи станції річку перекрили гравітаційною греблею висотою 30 м та довжиною 173 м, на спорудження якої пішло 109 тис. м3 матеріалу[1]. Вона утворила водосховище з площею поверхні 8,5 км2 та об'ємом від 3 до 60 млн м3 (залежно від рівня поверхні)[2], при цьому корисний об'єм складає до 14 млн м3.

У 1969 році станцію обладнали двома турбінами типу Каплан загальною потужністю 112 МВт, які при напорі 17 м здатні виробляти до 340 млн кВт·год електроенергії на рік[3].

Зв'язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 220 кВ.

Примітки

ред.
  1. SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 28 серпня 2017.
  2. ANEJO VI SISTEMAS DE EXPLOTACIÓN Y BALANCES PLAN HIDROLÓGICO DE LA DEMARCACIÓN HIDROGRÁFICA DEL MIÑO-SIL (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2017.
  3. Presas de Velle, Castrelo y Freiera (PDF).[недоступне посилання]