ГЕС Карильйон

ГЕС між Сен-Андре д'Аржентей, Квебек та Східним Хоксбері, Онтаріо у Канаді

ГЕС Карильйон (Carillon) – гідроелектростанція на кордоні канадських провінцій Онтаріо та Квебек. Знаходячись після комплексу ГЕС Chaudière Falls, становить нижній ступінь каскаду на Оттаві, яка впадає ліворуч до річки Святого Лаврентія (дренує Великі озера).

ГЕС Карильйон
45°34′06″ пн. ш. 74°23′00″ зх. д. / 45.568600000027778663° пн. ш. 74.3836000000277834943° зх. д. / 45.568600000027778663; -74.3836000000277834943Координати: 45°34′06″ пн. ш. 74°23′00″ зх. д. / 45.568600000027778663° пн. ш. 74.3836000000277834943° зх. д. / 45.568600000027778663; -74.3836000000277834943
КраїнаКанада Канада
АдмінодиницяКвебек
Стандіюча
РічкаОттава
Каскадкаскад на Оттаві
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів19621964
Основні характеристики
Установлена потужність753  МВт
Тип ГЕСпригреблева
Розрахований напір18  м
Характеристики обладнання
Тип турбінКаплан
Кількість та марка турбін14
Кількість та марка гідрогенераторів14
Основні споруди
Тип греблібетонна гравітаційна
Висота греблі31  м
Довжина греблі2438  м
ВласникHydro-Quebec
ГЕС Карильйон. Карта розташування: Канада
ГЕС Карильйон
ГЕС Карильйон
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Карильйон у Вікісховищі

В межах проекту річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 31 метр та довжиною 2438 метрів. Створений нею підпір утворив водосховище, яка поглинуло пороги Long-Sault та має площу поверхні 26 км2 при об’ємі 171 млн м3.[1][2]

Пригреблевий машинний зал у 1962-1964 роках обладнали чотирнадцятьма турбінами типу Каплан загальною потужністю 753 МВт, які використовують напір у 18 метрів.[3][4]

У лівобережній частині греблі облаштовано шлюз, котрий забезпечує рух малих суден (проект Карильйон-Канал).

Примітки

ред.
  1. Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 31 січня 2019.
  2. LE CONTRASTE PROVINCIAL DE LA PRODUCTION ENERGETIQUE CANADIENNE (PDF).
  3. Hydroelectric generating stations | Hydro-Québec Production. www.hydroquebec.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 31 січня 2019.
  4. Milieu Inc. www.milieuinc.com. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 31 січня 2019.