Відкрити головне меню

ГЕС Жирау — гідроелектростанція на південному заході Бразилії, у штаті Рондонія. Знаходячись перед ГЕС Санту-Антоніу, становить верхній ступінь у каскаді на річці Мадейра, котра є найбільшою правою притокою Амазонки та другою за довжиною річкою у Південній Америці.

ГЕС Жирау
9°15′58″ пд. ш. 64°38′54″ зх. д. / 9.26613500002777890° пд. ш. 64.648460000028° зх. д. / -9.26613500002777890; -64.648460000028Координати: 9°15′58″ пд. ш. 64°38′54″ зх. д. / 9.26613500002777890° пд. ш. 64.648460000028° зх. д. / -9.26613500002777890; -64.648460000028
Країна Бразилія Бразилія
Стан діюча
Річка Мадейра
Каскад каскад на Мадейрі
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 20132016
Основні характеристики
Установлена потужність 3750  МВт
Середнє річне виробництво 19137  млн кВт·год
Тип ГЕС руслово-греблева
Розрахований напір 15,2 (чистий)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін бульбові
Кількість та марка турбін 50
Кількість та марка гідрогенераторів 50
Потужність гідроагрегатів 50х75  МВт
Основні споруди
Тип греблі кам'яно-накидна з асфальтовим ядром + бетонна
Висота греблі 62  м
ЛЕП 500
Власник Sustentável do Brasil
ГЕС Жирау. Карта розташування: Бразилія
ГЕС Жирау
ГЕС Жирау
Мапа

У межах проекту річку перекрили комбінованою греблею максимальною висотою 62 метри, яка містить кам'яно-накидну ділянку з асфальтовим ядром та бетонні секції (включаючи два машинні зали). Загальна довжина цієї споруди вигнутої форми, що проходить через розташований по центру Мадейри острів, становить понад 3,5 км (плюс завершуюча її на правобережжі дамба довжиною понад 2 км). Вона утримує водосховище з площею поверхні до 361,6 км2, причому, враховуючи значний розмір природних водойм, під затоплення пішло лише 207,7 км2. Сховище має об'єм 2749 млн м3 та максимальний операційний рівень поверхні на позначці 90 метрів НРМ (під час повені може збільшуватись до 92 метрів НРМ). Враховуючи надзвичайну водність Мадейри, водоскиди забезпечують пропуск до 82,6 тис. м3/сек.

Два інтегровані у греблю машинні зали обладнали п'ятдесятьма гідроагрегатами із бульбовими турбінами потужністю по 75 МВт, які при напорі у 19,9 метра (чистий напір 15,2 метра) повинні забезпечувати річне виробництво понад 19 млрд кВт-год електроенергії.[1][2][3]

Під час спорудження ГЕС використали 2,9 млн м3 бетону, 180 тис. тонн сталі та здійснили екскавацію ґрунту та скельних порід в обсязі 50,3 млн м3.[4]

Видача продукції відбувається по ЛЕП довжиною 2375 км, розрахованій на роботу під напругою 500 кВ.[5]

Проект реалізували через компанію Sustentável do Brasil S.A. (ESBR), яка належить французькій ENGIE (40 %), Eletrobras Eletrosul (20 %), Eletrobras Chesf (20 %) та Mizha Participações (20 %, дочірня компанія японської Mitsui).[6]

ПриміткиРедагувати

  1. Energia Sustentável do Brasil. www.esbr.com.br. Процитовано 2018-03-13. 
  2. Orlewilson. Revista SODEBRAS – Volume N° 100 – ABRIL/ 2014 A CONSTRUÇÃO DA BARRAGEM DE JIRAU E A INUNDAÇÃO DA VILA MUTUM PARANÁ EM. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 2018-03-13. [недоступне посилання з червень 2019]
  3. Apresentação EPE - Estudo de otimização UHE Jirau. 
  4. UHE JIRAU DESAFIOS E SOLUÇÕES DO PROJETO UHE JIRAU – A IMPORTÂNCIA DA ENGENHARIA DO PROPRIETÁRIO. 
  5. Sistema de Transmissão UHE Jirau. tractebel-engie.com.br (ptbr). Процитовано 2018-03-13. 
  6. Energia Sustentável do Brasil. www.esbr.com.br. Процитовано 2018-03-13.