ГЕС Ель-Кобано — гідроелектростанція в мексиканському штаті Мічоакан. Знаходячись між ГЕС Купатиціо (вище по течії) та малою ГЕС Francisco J. Mugica (4,5 МВт), входить до складу каскаду на річці Cupatitzio, правій твірній Rio Marcuez, котра, своєю чергою, є лівою притокою Тепалькатепек, що впадає праворуч до Бальсас (має устя на узбережжі Тихого океану на межі штатів Герреро та Мічоакан).

ГЕС Ель-Кобано
19°09′48″ пн. ш. 102°00′40″ зх. д. / 19.163333333360779° пн. ш. 102.0111111111377795° зх. д. / 19.163333333360779; -102.0111111111377795Координати: 19°09′48″ пн. ш. 102°00′40″ зх. д. / 19.163333333360779° пн. ш. 102.0111111111377795° зх. д. / 19.163333333360779; -102.0111111111377795
Країна Мексика Мексика
Адмінодиниця Мічоакан[1]
Стан діюча
Річка Cupatitzio
Каскад каскад на Cupatitzio
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1955
Основні характеристики
Установлена потужність 52  МВт
Середнє річне виробництво 211  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 332  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 2 Voith
Кількість та марка гідрогенераторів 2
Потужність гідроагрегатів 2 × 26  МВт
Основні споруди
Тип греблі бетонна
Висота греблі 25  м
Оператор Comisión Federal de Electricidadd
ГЕС Ель-Кобано. Карта розташування: Мексика
ГЕС Ель-Кобано
ГЕС Ель-Кобано
Мапа
Мапа

Відпрацьована станцією верхнього рівня вода потрапляє в невелике (0,5 млн м3) сховище, створене на Cupatitzio за допомогою бетонної греблі Jicaln заввишки 25 метрів[2][3]. Звідси лівобережжям прокладена дериваційна траса довжиною 19,3 км, яка включає ділянки тунелів, каналів та водоводів. На своєму шляху вона переходить у сточище лівої твірної Rio Marcuez річки Cajones та завершується у верхньому балансувальному басейні. Після останнього розташовані вирівнювальна камера та напірний водовід довжиною близько 0,5 км, який спускається до наземного машинного залу, розташованого на березі однієї з правих приток Cajones.

Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Френсіс потужністю по 31 МВт, які використовують напір у 332 метри та забезпечують виробництво 211 млн кВт·год електроенергії на рік[4][5].

Примітки ред.

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. presa de tarbela la mayor mina de bariacia. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 19 травня 2019.[недоступне посилання з серпня 2019]
  3. Pureco Ornelas, José Alfredo; Pureco Ornelas, José Alfredo (2016-12). El agua del río Cupatitzio: la vertebración de una comarca socioeconómica en el centro de Michoacán. Región y sociedad. Т. 28, № 67. с. 121—150. ISSN 1870-3925. Процитовано 19 травня 2019.
  4. Planta Hidroelctrica. documents.tips (ісп.). Процитовано 19 травня 2019.
  5. Mario Alberto Carbajal Mercado (2 вересня 2016). hy-hn16-en. Процитовано 19 травня 2019.