ГЕС Ганда (італ. Ganda) — гідроелектростанція на півночі Італії. Розміщена перед ГЕС Belviso, становить верхній ступінь у каскаді на Belviso (ліва притока Адди, яка через По належить до басейну Адріатичного моря), що дренує північно-східний схил Бергамських Альп.

ГЕС Ганда
46°08′26″ пн. ш. 10°07′23″ сх. д. / 46.14075000002777216° пн. ш. 10.12325000002777919° сх. д. / 46.14075000002777216; 10.12325000002777919Координати: 46°08′26″ пн. ш. 10°07′23″ сх. д. / 46.14075000002777216° пн. ш. 10.12325000002777919° сх. д. / 46.14075000002777216; 10.12325000002777919
Країна Італія Італія
Стан діюча
Річка Бельвізо
Каскад каскад на Бельвізо
Початок будівництва 1953
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1955
Основні характеристики
Установлена потужність 66  МВт
Середнє річне виробництво 104  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 545  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Пелтон
Кількість та марка турбін 2
Витрата через турбіни 13  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2х42 МВА
Потужність гідроагрегатів 2х33  МВт
Основні споруди
Тип греблі аркова бетонна
Висота греблі 138  м
Довжина греблі 315  м
Власник Edison
ГЕС Ганда. Карта розташування: Італія
ГЕС Ганда
ГЕС Ганда
Мапа
Мапа

Для накопичення ресурсу Бельвізо перекрили арковою бетонною греблею висотою 138 метрів та довжиною 315 метрів, яка утворила водосховище об'ємом 50 млн м3. Окрім прямого стоку, до нього через водозбірний канал довжиною 2,1 км подається вода із потоків Маньола, Кароньєра, Валле-дель-Латте, Нембра, Соффіа.

Накопичений ресурс спрямовується зі сховища по дериваційному тунелю довжиною 4,2 км та діаметром 2,5 метра до розташованого нижче по долині машинного залу. По дорозі до нього надходить додатковий ресурс із розташованих західніше долин інших лівих приток Адди Caronella і Bondone (тунелі довжиною 2 та 2,4 км), а також із потоків Лавацца, Валле-дель-Доссо, Валле-Сакка та Валле-Фротто (канал довжиною 0,8 км). Варто відзначити, що хоча електростанція стала до ладу в 1955 році, проте прокладання водозбірної системи тривало до 1962-го.

На завершальному етапі головний дериваційний тунель переходить у напірний водогін довжиною 1 км та діаметром від 1,9 до 1,6 метра. Машинний зал обладнаний двома турбінами типу Пелтон загальною потужністю 66 МВт, які при напорі у 545 метрів забезпечують виробництво 104 млн кВт·год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода потрапляє у створений на Бельвізо резервуар Ганда, звідки спрямовується на нижній ступінь каскаду[1][2].

Примітки

ред.
  1. ASTA IDROELETTRICA DEL BELVISO IMPIANTI IDROELETTRICI GANDA E BELVISO (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 вересня 2017.
  2. La centrale idroelettrica Ganda (SO) | Edison. Edison (італ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.