ГЕС Вілсон (англ. Wilson Dam) – гідроелектростанція у штаті Алабама (Сполучені Штати Америки). Знаходячись між ГЕС Wheeler (вище по течії) та ГЕС Піквік, входить до складу каскаду на річці Теннессі, яка дренує Велику долину у Південних Аппалачах та після повороту на північний захід впадає ліворуч до Огайо, котра в свою чергу є лівою притокою Міссісіпі (басейн Мексиканської затоки).

ГЕС Вілсон
Wilson Dam.jpg
34°48′02″ пн. ш. 87°37′32″ зх. д. / 34.800833000027772357° пн. ш. 87.625833000028° зх. д. / 34.800833000027772357; -87.625833000028Координати: 34°48′02″ пн. ш. 87°37′32″ зх. д. / 34.800833000027772357° пн. ш. 87.625833000028° зх. д. / 34.800833000027772357; -87.625833000028
Країна США США
Адмінодиниця Алабама[1]
Стан діюча
Річка Теннессі
Каскад каскад на Теннессі
Початок будівництва 1918
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19251962
Основні характеристики
Установлена потужність 663  МВт
Тип ГЕС руслово-греблева
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 21
Кількість та марка гідрогенераторів 8 General Electric + 13
Потужність гідроагрегатів 4х23 + 3х30,9 + 1х36 + 2х25,2 + 8х29,2 + 3х54  МВт
Основні споруди
Тип греблі бетонна гравітаційна
Висота греблі 42  м
Довжина греблі 1384  м
Шлюз 183х34 + 2 послідовні 91х18
Власник Tennessee Valley Authority
ідентифікатори і посилання
GeoNames 4098068
ГЕС Вілсон. Карта розташування: США
ГЕС Вілсон
ГЕС Вілсон
Мапа
CMNS: ГЕС Вілсон у Вікісховищі

В межах проекту річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 42 метри та довжиною 1384 метри, яка потребувала 2818 тис м3 бетону. Вона утримує витягнуте по долині річки на 26 км водосховище з площею поверхні 64,5 км2 та об’ємом 790 млн м3, з яких 62 млн м3 можуть використовуватись для протиповеневих заходів.

Спорудження гідрокомплексу почалось в 1918 році з метою забезпечення електроенергією двох порохових заводів, закладених через вступ країни до Першої Світової війни. При введенні у експлуатацію в 1925-му інтегрований у греблю машинний зал обладнали вісьмома гідроагрегатами з турбінами типу Френсіс потужністю по 23 МВт, до яких в 1942-1943 і 1949-1950 роках додали ще по п’ять з одиничним показником у 25,2 МВт. Завершили цей процес останньою чергою із трьох гідроагрегатів потужністю по 54 МВт, запущеною в 1961-1962. Наразі після проведених модернізацій загальна потужність станції досягла 663 МВт.

Для проходження суден призначені три шлюзи. Головний має розміри камери 183х34 метри та забезпечує весь необхідний підйом/спуск на 30 метрів. Два інші з розмірами камер 91х18 метрів працюють послідовно.[2][3][4][5][6][7]

ПриміткиРедагувати

  1. National Inventory of Dams — 1975.
  2. TVA - Wilson. www.tva.gov. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019. 
  3. Dam database. Архів оригіналу за 14 лютого 2019. 
  4. Wilson Lake, Alabama - Community and Visitors Guide. www.wilsonlake.info. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019. 
  5. NATIONAL REGISTER OF HISTORIC PLACES INVENTORY -- NOMINATION FORM. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. 
  6. How Does Wilson Dam Work? Historical Marker. www.hmdb.org. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019. 
  7. Wilson Dam Hydro Power Plant AL USA - GEO. globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 15 лютого 2019.