ГЕС Баскі (італ. Centrale idroelettrica di Baschi) — гідроелектростанція в центральній частині Італії. Знаходячись вище від ГЕС Альвіано, становить верхній ступінь в каскаді ГЕС на Тибрі (протікає через Рим та впадає в Тірренське море).

ГЕС Баскі
42°39′23″ пн. ш. 12°14′09″ сх. д. / 42.65641666669477416° пн. ш. 12.235833333360776720° сх. д. / 42.65641666669477416; 12.235833333360776720Координати: 42°39′23″ пн. ш. 12°14′09″ сх. д. / 42.65641666669477416° пн. ш. 12.235833333360776720° сх. д. / 42.65641666669477416; 12.235833333360776720
КраїнаІталія Італія
Стандіюча
РічкаТибр
Каскадкаскад на Тибрі
Початок будівництва1959
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1963
Основні характеристики
Установлена потужність108  МВт
Середнє річне виробництво220  млн кВт·год
Тип ГЕСдериваційна
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін2
Витрата через турбіни200  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів2х62,5 МВА
Основні споруди
Тип греблігравітаційна, бетонна + земляна
Висота греблі52  м
Довжина греблі416 + 225  м
ВласникE.ON
ГЕС Баскі. Карта розташування: Італія
ГЕС Баскі
ГЕС Баскі
Мапа
Мапа

У межах проєкту річку перекрили гравітаційною греблею Корбара із двох частин. Безпосередньо у річищі Тибру зведена бетонна споруда, тоді як далі через невідповідні ґрунти греблю виконали як земляну. Сукупна довжина обох частин 641 метр (в тому числі бетонної — 416 метрів), максимальна висота 52 метри. Гребля утримує водосховище з площею поверхні 10,5 км2 та об'ємом 192 млн м3.

Від водосховища вода подається до машинного залу через дериваційний тунель довжиною 4,5 км, прокладений у лівобережному гірському масиві. При введенні в експлуатацію на початку 1960-х підземний зал обладнали двома турбінами типу Френсіс потужністю по 45,5 МВт. Згодом провели модернізацію станції із заміною обладнання, завдяки чому потужність ГЕС зросла до 108 МВт. Наразі станція виробляє до 220 млн кВт·год електроенергії на рік[1][2][3].

Управління роботою ГЕС здійснюється з диспетчерського центру в Терні[4].

Примітки

ред.
  1. Un museo a cielo aperto di turbine vicino alla Cascata delle Marmore - Terni Archeologia Industriale. www.archeologiaindustriale.org (it-IT) . Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
  2. Corbara. ProgettoDighe (італ.). Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 7 жовтня 2017.
  3. Enel Spa - Enipedia. enipedia.tudelft.nl (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
  4. Le nostre centrali idroelettriche - ERG. www.erg.eu (it-IT) . Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.