ГЕС Aston (фр. Астон) — гідроелектростанція на півдні Франції. Розташована між ГЕС Merens (вище по течії) та ГЕС Ferrieres, входить до каскаду ГЕС на Ар'єж (права притока Гаронни), що дренує північний схил Піренеїв неподалік кордону з Андоррою. Одночасно, становить нижній ступінь у гідровузлі на річці Астон, яка є лівою притокою Ар'єж.

ГЕС Астон
42°46′36″ пн. ш. 1°40′37″ сх. д. / 42.77672222224977361° пн. ш. 1.677000000028° сх. д. / 42.77672222224977361; 1.677000000028Координати: 42°46′36″ пн. ш. 1°40′37″ сх. д. / 42.77672222224977361° пн. ш. 1.677000000028° сх. д. / 42.77672222224977361; 1.677000000028
Країна Франція Франція
Адмінодиниця Астон
Стан діюча
Річка Ар'єж та її притоки
Каскад каскад на Ар'єж
Початок будівництва 1954
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19561961
Основні характеристики
Установлена потужність 104  МВт
Середнє річне виробництво 337  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 510  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Пелтон
Кількість та марка турбін 4
Витрата через турбіни 22 (Merens), 20 (Riète)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 4
Потужність гідроагрегатів 2х30 + 2х22  МВт
Основні споруди
Тип греблі аркова бетонна (Riète)
Висота греблі 37 (Riète)  м
Довжина греблі 130 (Riète)  м
Власник EDF
ідентифікатори і посилання
ГЕС Астон. Карта розташування: Франція
ГЕС Астон
ГЕС Астон
Мапа

Ресурс до машинного залу подається через два дериваційні тунелі:

  • довжиною 20 км від нижнього балансуючого резервуару ГЕС Merens. Окрім відпрацьованої останньою води, до резервуару надходить ресурс із розташованого поряд водозабору на Ар'єж, тоді як тунель на своєму шляху поповнюється із восьми водозаборів на лівих притоках цієї ж річки;
  • водосховища Riète, створеного на Aston після ГЕС Laparun. Цю водойму об'ємом 0,8 млн м3 утримує бетонна аркова гребля висотою 37 метрів, довжиною 130 метрів та товщиною від 2 до 5 метрів, на спорудження якої пішло 9 тис. м3 матеріалу. При цьому до сховища Riète надходить додатковий ресурс із двох водозаборів на лівих притоках Aston, а до тунелю — ще з одного водозабору на правому притоку.[1][2]

Обидва тунелі сходяться поблизу машинного залу, розташованого в долині Астон неподалік від її впадіння в Ар'єж. Загальна довжина тунелів системи складає 29 км, крім того, на завершальному етапі прокладено два напірні водогони довжиною по 1 км. Така схема створює напір у 510 метрів.

Машинний зал станції обладнаний турбінами типу Пелтон: двома потужністю по 30 МВт та двома по 22 МВт. В сукупності вони забезпечують виробництво 337 млн кВт-год електроенергії (за іншими даними — 392 млн кВт-год).[3][4][5]

ПриміткиРедагувати

  1. Annexe 8 Secteurs à enjeux (phase 3) Fiches relatives aux études complémentaires : arguments et contenu de l’étude. 
  2. Barrage de Riète (Aston, 1956) | Structurae. Structurae (en). Процитовано 2017-08-16. 
  3. LA CENTRALE HYDRAULIQUE D’ASTON. 
  4. Hydrelect - les Pyrénées - l'Ariège. www.hydrelect.info. Процитовано 2017-08-16. 
  5. pascal. informations sur les barrages de l'Agiège. sitepasite.free.fr. Процитовано 2017-08-16.