ГЕС Артьєс (ісп. Presa de Arties) — гідроелектростанція на північному сході Іспанії. Використовує ресурс зі сточища річки Гаронна, яка дренує центральну частину Піренеїв та тече через Францію до Біскайської затоки Атлантичного океану.

ГЕС Артьєс
42°41′59″ пн. ш. 0°52′36″ сх. д. / 42.69977777780577810° пн. ш. 0.876750000028° сх. д. / 42.69977777780577810; 0.876750000028Координати: 42°41′59″ пн. ш. 0°52′36″ сх. д. / 42.69977777780577810° пн. ш. 0.876750000028° сх. д. / 42.69977777780577810; 0.876750000028
Країна Іспанія Іспанія
Адмінодиниця Artiesd
Стан діюча
Річка сточище Арріу-де-Валартьєс
В експлуатації з 1955
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1955
Основні характеристики
Установлена потужність 68  МВт
Середнє річне виробництво 110  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 804  м
Характеристики обладнання
Кількість та марка турбін 2
Витрата через турбіни 2х10  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2
Потужність гідроагрегатів 2х34  МВт
Основні споруди
Тип греблі гравітаційні (Рестанка, Монткасау)
Висота греблі 25 (Рестанка), 189 (Монткасау)  м
Довжина греблі 16 (Рестанка), 193 (Монткасау)  м
ЛЕП 110
Власник Endesa
Оператор Endesad
ГЕС Артьєс. Карта розташування: Іспанія
ГЕС Артьєс
ГЕС Артьєс
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Артьєс у Вікісховищі

Ресурс для роботи цієї дериваційної ГЕС збирають у сточищі річки Арріу-де-Валартьєс, лівої притоки Гаронни. Для цього використовують кілька сполучених між собою водойм:

  • озеро Лак-де-Ріус (2,33 млн м3), розташоване за 0,5 км від витоку Рібера-де-Ріус (верхня течія Арріу-де-Валартьєс), яке дренується через тунель до озера Лак-де-Мар (8,85 млн м3) на Ера-Рестанка, правій притоці Рібера-де-Ріус;
  • водосховище Рестанка площею поверхні 0,07 км2 та об'ємом 0,8 млн м3, створене нижче за Лак-де-Мар за допомогою гравітаційної греблі висотою 25 метрів та довжиною 189 метрів, на спорудження якої пішло 17 тис. м3 матеріалу[1];
  • водосховище Монткасау площею поверхні 0,03 км2 та об'ємом 0,1 млн м3, створене у сточищі Арріу-де-Ренткулес (ще одна права притока Арріу-де-Валартьєс) за допомогою гравітаційної греблі висотою 16 метрів та довжиною 193 метри[2][3].

З водосховища Рестанка прямує дериваційний тунель до машинного залу, розташованого за більш ніж 7 км на північ на лівому березі Гаронни, біля впадіння в неї Арріу-де-Валартьєс. По дорозі до нього приєднується тунель від водосховища Монткасау.

Основне обладнання станції складають два гідроагрегати потужністю по 34 МВт, які при напорі у 804 метри забезпечують річне виробництво на рівні 110 млн кВт·год[4].

Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 110 кВ.

Варто також відзначити, що на одному майданчику з машинним залом ГЕС Артьєс знаходиться обладнання станції Аїгвамог (32 МВт), яка працює на ресурсі з іншої лівої притоки Гаронни Арріу-де-Аїгвамог, долина якої лежить далі на схід.

Примітки

ред.
  1. SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 26 серпня 2017.
  2. SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 26 серпня 2017.
  3. aca-Característiques tècniques i capacitat. aca-web.gencat.cat (кат.). Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  4. LA PRODUCCIÓ HIDRÀULICA AL PIRINEU LES HIDROELÈCTRIQUES AL PIRINEU UNIVERSITAT DE LLEIDA – ESTIU 2011 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2017.