ГЕС Авізе
ГЕС Авізе (італ. Centrale idroelettrica di Avise) — гідроелектростанція на північному заході Італії, в регіоні Валле-д'Аоста біля кордону з Францією та Швейцарією.
| ГЕС Авізе | |
|---|---|
| 45°42′19″ пн. ш. 7°08′43″ сх. д. / 45.70550000002777580° пн. ш. 7.14536111113887795° сх. д.Координати: 45°42′19″ пн. ш. 7°08′43″ сх. д. / 45.70550000002777580° пн. ш. 7.14536111113887795° сх. д. | |
| Країна |  Італія |
| Адмінодиниця | Авіз |
| Стан | діюча |
| Річка | Dora di Valgrisenche |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1954 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 126 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 972 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 5 |
| Витрата через турбіни | 16,5 м³/с |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна арково-гравітаційна |
| Висота греблі | 80 м |
| Довжина греблі | 184 м |
| Власник | ENEL |
| Оператор | Compagnia Valdostana delle Acque - Compagnie valdôtaine des eauxd |
| Сайт | cvaspa.it/centrale-di-avise |
  ГЕС Авізе | |
| Мапа | |
 | |
Для роботи станції спорудили водосховище на річці Дора-ді-Вальгрізенке, яка дренує північний схил Грайських Альп та впадає праворуч у Дора-Бальтеа (через По належить до басейну Адріатичного моря). У 1950—1960 роках тут звели бетонну арково-гравітаційну греблю Беаурегард висотою 132 метри, довжиною 394 метри та товщиною від 5 (по гребеню) до 47 метрів, на спорудження якої пішло 430 тис. м3 матеріалу.
Після викликаної зсувом катастрофи на греблі Вайонт (була споруджена на північному сході країни для ГЕС Соверцене), наприкінці 1960-х провели детальне дослідження стану Беаурегард, у результаті якого виявили не передбачені проєктом деформації арки внаслідок руху порід на лівому березі. У відповідь припустимий об'єм водосховища зменшили з 70 до 2,4 млн м3, а максимальний рівень води з 1770 до 1705 метрів НРМ. Хоча такий тип деформацій не загрожує швидким розвитком, проте здійснюється щоденний контроль стану греблі. Крім того, на початку 2010-х її частково демонтували, зменшивши висоту до 80 метрів (при цьому довжина зменшилась до 184 метрів, а товщина по гребеню зросла до 15 метрів).
Від водосховища до машинного залу прокладений дериваційний тунель довжиною 11,3 км, який переходить у напірний водогін довжиною 1,6 км. Зал споруджений у підземному виконанні під гірським масивом правобережжя Дора-Бальтеа та має сполучення з поверхнею через тунель для персоналу довжиною 0,7 км. Тут розміщено п'ять турбін типу Пелтон загальною потужністю 126 МВт, які працюють при напорі у 972 метри.
Окрім гідроагрегатів під землею також знаходяться трансформатори, які видають електроенергію під напругою 220 кВ.[1][2]
Примітки
ред.- ↑ CVASPA - Acqua - Diga di Beauregard. www.cvaspa.it. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017.
- ↑ CVASPA - Acqua - Impianto idroelettrico di Avise. www.cvaspa.it. Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 29 вересня 2017.