ГЕС Інга II
ГЕС Інга II — гідроелектростанція на заході Демократичної Республіки Конго, споруджена на одній з найбільших річок світу Конго.
| ГЕС Інга II | |
|---|---|
 | |
| 5°31′37″ пд. ш. 13°37′15″ сх. д. / 5.526977500028° пд. ш. 13.62090710002777882° сх. д.Координати: 5°31′37″ пд. ш. 13°37′15″ сх. д. / 5.526977500028° пд. ш. 13.62090710002777882° сх. д. | |
| Країна |
 ДР Конго |
| Адмінодиниця | Центральне Конго |
| Стан | діюча |
| Річка | Конго |
| Каскад | каскад на Конго |
| Початок будівництва | 1977 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1982 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 1424 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна, пригреблева |
| Розрахований напір | 56 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 8 Sulzer Escher Wyss |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 8 Westinghouse Canada |
| Потужність гідроагрегатів | 8х178 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна контрфорсна |
| Висота греблі | 37 м |
| Власник | Societe Nationale d'Electricite (SNEL) |
  ГЕС Інга II | |
| Мапа | |
 | |
На початку 1970-х для роботи ГЕС Інга I вище від порогів Інга організували забір води із Конго, для чого незначна частина стоку спрямовується до прокладеного правобережжям дериваційного каналу довжиною 9 км. В 1977—1982 роках цю споруду використали під час створення ГЕС Інга ІІ, для чого подовжили канал на 1 км, а на завершенні нової ділянки звели бетонну контрфорсну греблю П-подібної форми висотою 37 метрів.
Із каналу через водоводи діаметром 8 метрів ресурс подається до спорудженого біля підніжжя греблі машинного залу, який обладнали вісьмома турбінами типу Френсіс потужністю по 178 МВт. Розташування станції нижче по течії дозволило досягти напору у 56 метрів проти 50 метрів для Інга І. Відпрацьована вода повертається в річку у нижній частині порогів Інга.[1]
Можливо відзначити, що існують плани щодо спорудження в районі цих же порогів значно потужнішої ГЕС Інга III та найбільшої в світі гідроелектростанції Гранд-Інга.
Станом на початок 2010-х років Інга І та ІІ перебували в поганому технічному стані та могли видавати не більше чверті своєї потужності.[2] Причиною було те, що обладнання відпрацювало понад 30 років без належного обслуговування (наприклад, турбіна шостого гідроагрегату при встановленому в 50 тисяч годин міжремонтному терміні відпрацювала 237 тисяч годин). Задля виправлення ситуації розпочали масштабний проект реабілітації вартістю понад 1 млрд доларів США, для робіт за яким залучили цілу групу провідних компаній — General Electric, італійську Franco Tosi Meccanica, австрійські Voith та Andritz, французьку Cegelec.[3][4][5]
Примітки ред.
- ↑ Inga II Hydroelectric Power Plant Democratic Republic of Congo - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
- ↑ Inga-2 Powerplant - Enipedia. enipedia.tudelft.nl (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
- ↑ RD Congo : à petits pas vers le Grand Inga – JeuneAfrique.com. JeuneAfrique.com (fr-FR) . Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
- ↑ Inga 2 - Clean power from the Congo | GE Renewable Energy. www.gerenewableenergy.com. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
- ↑ AG, ANDRITZ. Inga 2. www.andritz.com (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.