ГЕС-ГАЕС Печча
ГЕС-ГАЕС Печча (італ. Peccia) — гідроелектростанція на південному сході Швейцарії. Одна з двох станцій другого ступеня гідровузла Маджія, створеного в сточищі однойменної річки (права притока Тічино, що впадає у середню течію останньої — озеро Маджоре) на південному схилі Лепонтинських Альп.
| ГЕС-ГАЕС Peccia | |
|---|---|
 | |
| 46°24′42″ пн. ш. 8°36′44″ сх. д. / 46.41169444447177739° пн. ш. 8.6124166666944770° сх. д.Координати: 46°24′42″ пн. ш. 8°36′44″ сх. д. / 46.41169444447177739° пн. ш. 8.6124166666944770° сх. д. | |
| Країна |
.svg){kind=small} Швейцарія |
| Стан | діюча |
| Річка | Маджія, Fiume Peccia |
| Каскад | гідровузол Маджія |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1955 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 54 (турбінний режим) / 24 (насосний режим) МВт |
| Середнє річне виробництво | 87 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна, гідроакумулююча |
| Розрахований напір | 381 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 2 + 2 насоси |
| Витрата через турбіни | 15 (турбінний режим) / 5 (насосний режим) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 + 2 мотори |
| Потужність гідроагрегатів | 2х27 (турбінний режим) / 2х12 (насосний режим) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | аркова |
| Висота греблі | 130 м |
| Довжина греблі | 363 м |
| Власник | Axpo Power AG / кантон Тічино / Alpiq та інші |
  ГЕС-ГАЕС Печча | |
| Мапа | |
 | |
Ресурс для роботи ГЕС накопичується у водосховищі Лаго-дель-Самбуко (італ. Lago-del-Sambuco), створеному на Маджії нижче за греблю Нарет (забезпечує відбір води для роботи верхнього ступеня гідровузла — ГЕС Robiei). Маджію перекрили арковою греблю висотою 130 метрів та довжиною 363 метри, на спорудження якої пішло 775 тис. м3 матеріалу. Вона утримує водойму із площею поверхні 11,1 км2 та об'ємом 64 млн м3[1], до якої, окрім прямого стоку, надходить ресурс із двох водозаборів на лівих притоках Маджії, що впадають в останню нижче за греблю Самбуко.
Від сховища Lago-del-Sambuco дериваційний тунель веде до машинного залу, розташованого західніше в долині річки Fiume Peccia (права притока Маджії), при цьому по дорозі до нього також надходить додатковий ресурс із двох водозаборів на невеликих правих притоках Маджії.[2][3]
Зал обладнано двома турбінами типу Пелтон потужністю по 27 МВт, які працюють при середньому напорі у 381 метр, що забезпечує виробництво 87 млн кВт·год електроенергії на рік. Крім того, на станції встановлено два насоси потужністю по 12 МВт, що надають їй можливість працювати в режимі гідроакумуляції. Особливістю проекту є те, що турбіни та насоси працюють з окремими генераторами та моторами, а не через спільний мотор-генератор.
Як нижній резервуар використовується створене в долині однойменної річки сховище Peccia, до якого також надходить вода із другої гілки гідровузла Маджія (ГЕС Бавона). Окрім поповнення сховища Самбуко, вода з цього резервуару подається на третій ступінь ГЕС Cavergno[4][5].
Як і інші об'єкти гідровузла Маджія, Peccia керується дистанційно з диспетчерського центру Локарно[6].
Примітки ред.
- ↑ Sambuco dam (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 31 липня 2017.
- ↑ User, Super. Processi di produzione. www.ofima.ch (it-it) . Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ User, Super. Das Kraftwerknetz. www.ofima.ch (de-de) . Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ User, Super. Capacità produttiva. www.ofima.ch (it-it) . Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ AG, Tocco. EZG Tessin | SWV. www.swv.ch. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 11 липня 2017.
- ↑ Joomla. OFIMA in breve. www.ofima.ch (it-it) . Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 11 липня 2017.