ГЕС-ГАЕС Ланзада
ГЕС-ГАЕС Ланзада (італ. centrale de Lanzada) — гідроелектростанція на півночі Італії. Розташована між ГЕС Кампо-Моро та ГЕС Сондріо, входить до складу каскаду на річці Лантерна (ліва притока Адди, яка через По належить до басейну Адріатичного моря), що дренує південний схил гірського хребта Берніна.
ГЕС-ГАЕС Ланзада | |
---|---|
46°16′06″ пн. ш. 9°52′35″ сх. д. / 46.268388888916774704° пн. ш. 9.87661111113887635° сх. д.Координати: 46°16′06″ пн. ш. 9°52′35″ сх. д. / 46.268388888916774704° пн. ш. 9.87661111113887635° сх. д. | |
Країна | Італія |
Стан | діюча |
Річка | Лантерна |
Каскад | каскад на Лантерна |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1955 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 210 (турбінний режим) / 55 (насосний режим) МВт |
Середнє річне виробництво | 280 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна, гідроакумулююча |
Розрахований напір | 1000 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Пелтон |
Кількість та марка турбін | 3 + 2 насоси |
Витрата через турбіни | 2х2,4 (насосний режим) м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
Потужність гідроагрегатів | 3х70 (турбінний режим) / 2х27,5 (насосний режим) МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | арково-гравітаційна / кам'яно-накидна |
Висота греблі | 96 / 35 м |
Довжина греблі | 180 / 160 м |
Власник | ENEL |
Мапа | |
Відпрацьована на станції Кампо-Моро вода потрапляє до однойменного водосховища об'ємом 11 млн м3. Його створили за допомогою двох гребель — арково-гравітаційної висотою 96 метрів та довжиною 180 метрів і кам'яно-накидною висотою 35 м та довжиною 160 м. Від сховища через лівобережний гірський масив прокладено дериваційний тунель довжиною 8 км, який отримує додатковий ресурс із Campagneda, Prabello та Antognasco. На завершальному етапі тунель переходить у два напірні водоводи довжиною по 1,5 км.
Споруджений на лівому березі Лантерни машинний зал обладнано трьома турбінами типу Пелтон потужністю по 70 МВт, які при напорі у 1000 метрів забезпечують виробництво 280 млн кВт·год електроенергії на рік[1][2]. Відпрацьована вода відводиться до нижнього балансуючого резервуара, з якого спрямовується на нижній ступінь каскаду ГЕС Сондріо.
В 1962 році станції надали можливість додатково виконувати функцію гідроакумуляції, для чого встановили два насоси потужністю по 27,5 МВт, які забезпечують підйом води з нижнього резервуара на висоту 1009 метрів[3].
Примітки
ред.- ↑ Hydrelect - Italie - Val Malenco. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 23 вересня 2017.
- ↑ Valmalenco, le dighe di Alpe Gera e Campo Moro | Montagna.TV. www.montagna.tv (it-IT) . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 23 вересня 2017.
- ↑ Frigo, A. A.; Pistner, C. (1 серпня 1980). Evaluation of Advanced Turbomachinery for Underground Pumped Hydroelectric Storage. Part 3. Multistage Unregulated Pump/Turbines for Operating Heads of 1000 to 1500 M (English) . № ANL/ES-102. Процитовано 23 вересня 2017.