ГАЗ-13
ГАЗ-13 «Чайка» — радянський репрезентативний (представницький) легковий автомобіль великого класу, що випускався малою серією на Горьківському автомобільному заводі з 1959 по 1981 роки. Популярна думка, що він був скопійований з одного з американських автомобілів схожого класу середини 1950-х років, зокрема Packard Patrician 1955 року, хоча насправді це не так. Ця думка виникла через схожість дизайнів цих автомобілів, що пояснюється модою в автомобілебудуванні тих років. Фактично ж, це зовсім різні автомобілі.
ГАЗ-13 "Чайка" | |
---|---|
ГАЗ-13 "Чайка" | |
Виробник | ГАЗ |
Роки виробництва | 1959-1981 |
Місце виробництва | СРСР, Нижній Новгород |
Попередник(и) | ГАЗ-12 |
Наступник(и) | ГАЗ-14 |
Клас | Клас F |
Стиль кузова | седан (7 місць) лімузин (7 місць) фаетон (6 місць) |
Колісна база | 3250 мм |
Довжина | 5600 мм |
Ширина | 2000 мм |
Висота | 1620 мм |
Кліренс | 180 мм |
Передня колія | 1540 мм |
Задня колія | 1530 мм |
Маса | 2100 кг |
Найвища швидкість | 160 км/год |
Місткість бака | 80 л |
Споріднені | ЗІЛ-111 |
Подібні | Packard Patrician Packard Caribbean |
Дизайнер | Лев Єремєєв |
Всього було виготовлено приблизно 3179 автомобілів цієї моделі.
Хронологія випуску
ред.В 1961 році на додаток до базового седана був розроблений і варіант з кузовом «кабріолет» (в інших джерелах — «фаетон»), який отримав позначення ГАЗ-13Б. В нього був складний тент з електрогідравлічним приводом, рамки вікон дверей були відсутніми — замість них на самих бокових склах були легкі металеві окантовки, які ховались разом з ними. В складеному вигляді тент вкладався в ніші по бокам від заднього сидіння, тому на ньому поміщались тільки дві людини, а загальне число посадочних місць знизилось до шести.
Крім того, з того ж року у виробничій програмі значився і варіант з кузовом «лімузин», який мав перегородку в салоні — ГАЗ-13А.
Випущено таких автомобілів було небагато — а в наш час відомо лише близько 10 збережених кабріолетів і всього один лімузин.
Випуск автомобіля до того часу досяг 150 штук в рік, і внаслідок залишився приблизно на цьому ж рівні.
В 1962 році базова модифікація ГАЗ-13 отримала незначне технічне і зовнішнє оновлення, а саме з'явився карбюратор К-114 (замість К-113), новий приймач з додатковим регулятором гучності в лівому підлокітнику заднього дивану, нові колеса з іншими ковпаками. Салони автомобілів тепер стали обшивати сукном парадних офіцерських шинелей сірого кольору.
На початку 1970-х років «Чайка» отримала бокове дзеркало заднього вигляду на лівих дверях.
В кінці 1970-х років, паралельно з випуском «Чайки» ГАЗ-14 і за її зразком, на ГАЗ-13 був модернізований салон. Замість латунної сітки на панелі приладів з'явилась плівка з текстурою «під дерево», дивани й оббивку панелі дверей стали обтягувати велюром гірчичного чи зеленого кольору. З'явився новий радіоприймач — транзисторний, з короткохвильовим діапазоном. Саме такий автомобіль — один з останніх випущених екземплярів — знаходиться на огляді в музеї ВАТ «ГАЗ».
Технічні характеристики
ред.Технічні характеристики | |
---|---|
Двигун | Бензиновий |
Тип двигуна | карбюраторний, чотиритактний, восьмициліндровий, верхнєклапанний |
Марка двигуна | ГАЗ-13 (ЗМЗ-13) |
Циліндри / Клапани | V8 / 16 OHV |
Об'єм | 5529 см3 |
Діаметр циліндра\
Хід поршня |
100 / 88 мм |
Ступінь стиску | 8,5 |
Система живлення | карбюратор К-113 або К-114 |
Охолодження | рідинне |
Потужність | 195 к.с. (143 кВт) при 4400 об/хв |
Крутний момент | 411,9 Нм при 2500 об/хв |
Трансмісія | 3-ст. АКПП |
Розгін (0-100 км/год) | 20 с |
Макс. швидкість | 160 км/год |
Огляд модифікацій
ред.Сам ГАЗ випускав «Чайку» в наступних модифікаціях:
- ГАЗ-13 — абсолютна більшість «Чайок» мало закриті чотиридверні кузова з трьома рядами сидінь без внутрішньої перегородки;
- ГАЗ-13А — за спецзамовленням, в основному Міністерства оборони, випускалися автомобілі з встановленою внутрішньою перегородкою між водієм і пасажирським відділеннями;
- ГАЗ-13Б — ці машини мали відкритий кузов типу «фаетон», або в інших джерелах — «кабріолет»; м'який верх піднімався і опускався електрогідравлічною системою, керованою з місця водія; кількість виготовлених фаетонів, за різними оцінками, становить не більше 20 штук [1].
Крім цих, що випускалися самим заводом-виробником модифікацій, ГАЗ-13 був базою для численних переробок, виконувалися різними сторонніми заводами і авторемонтними майстернями.
Санітарний варіант ГАЗ-13С з кузовом універсал випускався на заводі РАФ, було випущено приблизно 20 штук, з яких збереглося близько 12. У них були перегородка в кузові, носилки. Практично всі універсали мали між собою ті чи інші відмінності через ручне складання. Автомобілі призначалися для обслуговування вищої номенклатури. Відомий також універсал-катафалк.
В ігровій і сувенірній продукції
ред.Масштабні моделі ГАЗ-13 випускались п/п «Агат» (раніше відомим як п/п «Радон», на якому, до 1987 року модель мала № А15), а також в «Російській Серії» від Autotime.
В 1990-х роках моделі «Чайки» від АГАТу почали випускатися з чорним салоном (раніше він був білим) і пластмасовим днищем. Якість лиття стало погіршуватись. В 2007 році на «Чайки» повернули металеві днища, пофарбовані в чорний колір.
Моделі «Агату» і «Танталу» ззовні відрізняються формою і кольором ковпаків на колесах — «агатовська» модель мала повністю металізовані ковпаки. Також «агатовські» моделі відрізнялись помітно більш світлою фурнітурою, ніж у «танталовських» (на старих моделях вона жовтувата).
Медичний універсал ГАЗ-13С випускався також на базі агатовської моделі В. Сальниковим (Челябінськ) і фірмою «Скейл» (Санкт-Петербург).
Моделі фаетона ГАЗ-13Б випускались як «Агатом» з бракованих «Чайок», так і майстернями.
В 2006 році фірма «Autotime» випустила модель «Чайки» ГАЗ-13А в 1:43. Моделі фарбувались в традиційний чорний колір, червоно-білий і чорно-білий. Крім того, пропонувались модифікації, які ніколи не існували в реальності — таксі, ДАІ, швидка допомога і держбезпека з гербом СРСР.
В 2010 році масштабна модель «Чайки» ГАЗ-13 представницького чорного кольору вийшла в рамках проекту «Автолегенди СРСР» від видавництва «ДеАгостіні» (випуск № 5); варто відмітити непогану якість моделі з погляду копійності. Також, в 2013 році, в рамках цього ж проекту, вийшла модель санітарного універсалу «ГАЗ-13С» чорного кольору (випуск № 89).
В 2010 році вийшла «Чайка» білого кольору від фірми IST-models з більш якісною, ніж в журнальної, фурнітурою.
Див. також
ред.- Cadillac Series 62 Sedan 1956
- Packard Patrician 1955
- Lincoln Premiere 1956
- Lincoln Premiere Landau 1957
- Buick Limited 1958
- Buick Century
- Chevrolet Chevy 1950
- Oldsmobile Golden Rocket 88 Convertible 1957
- Ford Fairlane 500 1957
Примітки
ред.- ↑ Де Агостіні Автолегенды СССР № 13. ГАЗ-13 «Чайка» Москва ISSN 2071-095X