ГАЕС Калаяан

ГАЕС Калаяан — гідроакумулювальна електростанція на Філіппінах на острові Лусон.

ГАЕС Калаяан
14°17′17″ пн. ш. 121°30′05″ сх. д.
Країна	Філіппіни
Стан	діюча
Річка	сточище Пасіг
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1983 (перша черга), 2004 (друга черга)
Основні характеристики
Установлена потужність	354 /294 (перша черга, генераторний/насосний режим), 355 / 294 (друга черга, генераторний/насосний режим)  МВт
Тип ГЕС	гідроакумулювальна
Розрахований напір	286,5 / 289,5 (генераторний/насосний режим)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс, оборотні
Кількість та марка турбін	2 (перша черга), 2 (друга черга)
Витрата через турбіни	4х69 / 4х48 (генераторний/насосний режим)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	2 мотор-генератори по 183 / 159 (перша черга, генераторний/насосний режим), 2 мотор-генератори по 206 / 179 (друга черга, генераторний/насосний режим)
Потужність гідроагрегатів	2х177 / 2х147 (перша черга, генераторний/насосний режим), 2x177,5 / 2х147 (друга черга, генераторний/насосний режим)  МВт
Основні споруди
Тип греблі	земляні (Калірая, Лумот)
Висота греблі	42 (Калірая), 30 (Лумот)  м
Довжина греблі	500 (Калірая)  м
ЛЕП	230
Власник	CBK Power Company Limited (CBKPCL)
ГАЕС Калаяан
Мапа
ГАЕС Калаяан у Вікісховищі

Починаючи з середини 20 століття на південний схід від околиці Маніли діє ГЕС Калірая (32 МВт) — розпочата спорудженням американцями у 1939-му, пошкоджена напередодні захоплення японцями, відновлена та добудована останніми у 1942-му, знов пошкоджена при відступі сил острівної імперії у 1945-му та знов відновлена у 1953-му. Накопичення ресурсу для роботи об'єкту відбувається у правобережній частині сточища річки Пагсанджан (впадає до озера Лагуна-де-Бей, яке через коротку річку Пасіг дренується до Манільської затоки), для чого звели дві греблі:

- на правій притоці Пагсанджан річці Калірая, котру перекрили земляною греблею висотою 42 метри та довжиною 500 метрів. Вона утримує водосховище з об'ємом 86 млн м³ (корисний об'єм 78 млн м³), в якому припустиме коливання рівня поверхні між позначками 276 та 288 метрів НРМ;

- на річці Бумбунган, яка впадає праворуч до Кавінті, котра в свою чергу приєднується праворуч до Пагсанджан. У цьому випадку звели земляну греблю Лумот висотою 30 метрів, яка разом з допоміжною дамбою висотою 21 метр утримує водосховище з об'ємом 39 млн м³.

Сховища об'єднані у спільно регульовану водойму за допомогою тунелю довжиною 0,2 км з діаметром 4 метра та водоводу довжиною 2,2 км з діаметром 2 метра.

У 1980-х систему Калірая/Лумот використали як верхній резервуар нової ГАЕС Калаяан, при цьому виділений для її роботи корисний об'єм становить 22 млн м³, а мінімальний операційний рівень поверхні — 286 метрів НРМ.

Як нижній резервуар задіяли озеро Лагуна-де-Бей із об'ємом 2,25 млрд м³ та коливанням рівня поверхні між позначками -0,4 (внаслідок припливних явищ у Манільській затоці) та 3,2 метра НРМ.

Від сховища Калірая прокладено канал довжиною біля 1 км з шириною по дну 45 метрів, котрий завершується виконаною з бетону водозабірною спорудою Калаяан, котра має висоту 32 метри та довжину 115 метрів. Звідси прокладено два напірні водоводи зі спадаючим діаметром від 6 до 5,5 метра і довжиною 1,2 км та 1,3 км, кожен з яких розгалужується на два короткі водоводи з діаметром 3,3 метра.

Споруджені у підземному виконанні два машинні зали розташовуються на березі нижнього резервуару. Кожен з них обладнаний двома оборотними турбінами типу Френсіс потужністю по 177 МВт у генераторному та 147 МВт у насосному режимах. Вони використовують напір у 286,5 метра та провадять підйом на 289,5 метра.

Зв'язок з енергосистемою відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 230 кВ.