Віцан або Віцлав II (Wican, Wicon, Wiczan, в давніших джерелах Wilkomir чи Wilczan, лат. Witzan, Wizzin, Widin, Witsidus, пол. Witzlaus) — перший верховний князь Ободрицького союзу, один із творців ободрицько-франкського перемир'я. Ймовірно був сином Аріберта II. Був васалом Карла I Великого, перший раз згадується в 789 році. Влітку того ж року на чолі свого племені допомагав Карлові громити лютичів-велетів, регулярні напади яких на землі ободритів очевидно і послужили тому причиною. Вбитий саксами на переправі через ріку Лабу, коли їхав на збірний пункт військ свого союзника Карла Великого в Бардовіку, з метою взяти участь у придушенні антифранкського повстання саксів. Похований у 795 році в місті Глюні, зараз це німецьке місто Люнебург.

Віцан
Народився 720
Помер 795
Бардовік
Діяльність суверен
Титул Князь
Рід House of Vizlavd
Батько Аріберт II
Брати, сестри Vodan of Obotritesd
Діти Дражко, Славомир і Godoslavd

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Gerard Labuda, Wican [w:] Słownik Starożytności Słowiańskich, t. VI, Wrocław 1980, ISBN 83-04-00080-6 (całość), s.415 (пол.)
  • Henryk Łowmiański, Początki Polski, t. V, Warszawa 1973, s. 252 (пол.)
  • Adam Turasiewicz, Dzieje polityczne Obodrzyców: od IX wieku do utraty niepodległości w latach 1160–1164, Kraków 2004, ISBN 83-88508-65-2, s. 43—45 (пол.)
  • Kazimierz Wachowski, Słowiańszczyzna zachodnia, Poznań 2000, (Wznowienia, t. 6), ISBN 83-7063-271-8, ISSN 1425-1280, s. 58, 69, 71, 104 (пол.)