Вірченко Михайло Антонович
| Вірченко Михайло Антонович | |
|---|---|
| Народився | 1932 |
| Країна |
 СРСР →  Україна |
| Діяльність | винахідник |
| Alma mater | Харківський політехнічний інститут (1955) |
| Заклад | Турбоатом |
| Науковий ступінь | кандидат технічних наук |
| Нагороди |
  |
Миха́йло Анто́нович Ві́рченко (* 1932) — українськик конструктор, кандидат технічних наук, лауреат Державних премій КРСР й України.
З життєпису ред.
Від 1955 року працював на Харківському турбінному заводі; заступник головного конструктора.
Станом на 1992 рік — головний інженер науково-виробничого об'єднання атомного турбобудування «Харківський турбінний завод».
Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (за 1979 рік; за створення серії парових турбін одиничною потужністю 500000 кВт (типу К-500-65/3000) для атомних електростанцій)[1], співавтори Брюханов Віктор Петрович, Герман Самуїл Йосипович, Капінос Василь Максимович, Касаткін Борис Сергійович, Косяк Юрій Федорович, Назаров Ігор Костянтинович, Панков Ігор Іванович, Рудковський Арій Федорович, Сухінін Віктор Павлович.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за 1992 рік — «за розробку наукових основ газодинамічного удосконалення та створення високоекономічних і надійних проточних частин парових турбін потужністю 200—1000 МВт», в складі колективу.
Є одним із засновників харківського ТОВ «Енергія».
Примітки ред.
- ↑ Сайт комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 9 червня 2018.
Джерела ред.
- Комітет по державних преміях
- ТОВ «Енергія»
- Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1992 року
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |