Вірменський національний рух

політична партія

Вірменський національний рух або Вірменський загальнонаціональний рух (вірм. Հայոց Համազգային Շարժում, трансліт. Хаойтс Хамазґайн Шаржум) — політична партія, що діяла на території Вірменії з 1988 по 2013 роки.

Вірменський національний рух
ВНР (вірм. ՀՀՇ)

вірм. Հայոց Համազգային Շարժում
Країна Вірменія Вірменія
Голова партії Арарат Зурабян
Спікер Олександр Арзуманян
Дата заснування 20 лютого 1988
Дата розпуску 23 лютого 2013[1]
Штаб-квартира Єреван, Вірменія
Ідеологія ліберальна демократія
ліберальний націоналізм[2]
антикомунізм
центризм
правоцентризм
Членство в міжнародних організаціях Альянс лібералів і демократів за Європу
Кількість членів  10,000 (1996)[3]
Офіційний сайт anm.am

Історія ред.

Утворення ред.

Політична партія виникла на основі резолюції Автономної Ради Нагірного Карабаху від 20 лютого 1988 року про возз'єднання з радянською Вірменією[4]. Перше засідання, вимогою якого було приєднання Нагірного Карабаху до Вірменії, відбулося в Єревані 21 лютого 1988 року. Керівний комітет, на чолі з Ігорем Мурадяном, організований того ж місяця. Левон Тер-Петросян, майбутній президент Вірменії, був включений до правлячого органу в травні. 15 червня, за участю представників Вірменського національного руху у Верховній Раді ВРСР, прийнято постанову про вищезазначену злуку.

Участь у парламентських виборах 1990 ред.

Вірменський національний рух брав участь у виборах до Верховної Ради Вірменської РСР, отримавши 59 місць у парламенті радянської республіки[5].

Участь у президентських виборах 1991 ред.

Під час президентських виборів у, вже незалежній, Республіці Вірменія 1991 року партією було висунуто Левона Акоповича Тер-Петросяна. За результатами голосування, кандидат переміг, набравши 83% голосів виборців.

Участь у президентських виборах 1996 ред.

Вірменський національний рух знову висунув Тер-Петросяна як свого кандидата на виборах Президента Вірменії. Він переміг з 51,3% голосів.

Відставка Тер-Петросяна ред.

Партія остаточно втратила значення, коли Левон Тер-Петросян йде у відставку зі свого поста в 1998 році. Повністю втрачає представництво у Національних зборах після парламентських виборів у Вірменії 1999 року, втративши 62 місця.

Альянс лібералів і демократів за Європу ред.

З 2010 року політична партія входила до партії Альянс лібералів і демократів за Європу.

Участь у парламентських виборах 2012 ред.

Партія брала участь у виборах до парламенту Вірменії 2012 року, але отримала лише одне місце.

Подальша діяльність ред.

У липні 2012 року партія брала участь у форумі ліберальних партій Кавказького регіону. У форумі взяли участь Республіканська партія Грузії та партія Мусават. Обговорювалися питання спільного регіонального співробітництва, а також питання інтеграції в європейські структури[6][7].

Розпуск ред.

Востаннє Вірменський національний рух очолював Арам Манукян, і партія офіційно розпустилася у 2013 році.

Депутати ред.

Перше скликання (1990) ред.

Друге скликання (1995) ред.

Примітки ред.

  1. Pan-Armenian National Movement renamed "Armenian National Congress" party. News.am (англ.). 23 лютого 2013. Процитовано 13 квітня 2013.
  2. Harutyunyan, Arus (2009). Contesting National Identities in an Ethnically Homogeneous State: The Case of Armenian Democratization. Western Michigan University. p. 165.
  3. Wessenlink, Egbert (1 березня 1997). Armenia: After the 1996 Presidential Elections. refworld.org. WRITENET. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Despite its dominant position, in 1996 the ANM only had an estimated 10,000 members.
  4. Հայոց Համազգային Շարժում (ՀՀՇ) կուսակցություն. History of Armenia (вірм.). Процитовано 11 вересня 2022.
  5. Members of the National Assembly of the Republic of Armenia Eighth Convocation. “Armenian National Movement” Faction. National Assembly of the Republic of Armenia (англ.). Процитовано 11 вересня 2022.
  6. ՀՀՇ-ի, Ադրբեջական Մուսաֆաթի, Վրաստանի Հանրապետական կուսակցության ղեկավարների հանդիպում. Առավոտ (вірм.). 17 липня 2012. Процитовано 11 вересня 2022.
  7. ՀՀՇ-ականները մասնակցել են համաժողովի. A1+ (вірм.). Процитовано 11 вересня 2022.

Посилання ред.