Вірмено-бразильські відносини

білатеральні відносини

Вірмено-бразильські відносини - двосторонні дипломатичні відносини між Вірменією та Бразилією. Вірменська діаспора у Бразилії є другою за величиною в Латинській Америці та налічує близько 100 000 осіб[1].

Вірмено-бразильські відносини

Бразилія
Бразилія
Вірменія
Вірменія

Історія ред.

 
Монумент у Сан-Паулу, присвячений геноциду вірмен.

Наприкінці XIX століття перші вірменські мігранти прибули до Бразилії.

У 1920-х відбулася найбільша хвиля міграції вірмен до Бразилії, коли кілька тисяч людей (в основному, з Лівану та Сирії) рятувалися від геноциду, здійснюваного Османською імперією[1]. Більшість вірмен, що прибули, осіли в Сан-Паулу.

У 1975 в місті Сан-Паулу назвали станцію метро на честь Вірменії[2].

26 грудня 1991 Вірменія відновила незалежність після розпаду Радянського Союзу.

У грудні 1991 міністр закордонних справ Вірменії Раффі Ованісян відвідав Бразилію, щоб обговорити встановлення дипломатичних відносин між країнами[3].

17 лютого 1992 Вірменія та Бразилія офіційно встановили дипломатичні відносини.

У червні 1992 президент Вірменії Левон Тер-Петросян здійснив офіційний візит до Бразилії[4].

У 1998 Вірменія відкрила генеральне консульство в Сан-Паулу.

У 2006 Бразилія відкрила посольство в Єревані.

У 2011 Вірменія відкрила посольство в Бразиліа, після чого генеральне консульство в Сан-Паулу було перетворено на почесне консульство[1].

У 2015 федеральний сенат Бразилії визнав геноцид вірмен[5].

Візити на державному рівні ред.

З Вірменії до Бразилії[4][6]:

Двосторонні угоди ред.

Між країнами підписано кілька двосторонніх угод, таких як: Угода про культурне співробітництво (2002) та Угода про створення безвізового режиму щодо власників дипломатичних та службових паспортів (2002)[4].

Дипломатичні представництва ред.

Примітки ред.

  1. а б в Armenian embassy in Brazil: About Community. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 17 травня 2020.
  2. Estação Armênia – Linha 1-Azul | Metrô São Paulo. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 17 травня 2020.
  3. Brazilian Ministry of Foreign Affairs: Armenia. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  4. а б в Armenian Ministry of Foreign Affairs: Brazil. Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  5. Federal Senate of Brazil Recognizes Armenian Genocide. Архів оригіналу за 14 липня 2015. Процитовано 17 травня 2020.
  6. Working Visit of the President Serzh Sargsyan to the Federal Republic of Brazil. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 17 травня 2020.
  7. Embassy of Armenia in Brazil. Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 17 травня 2020.
  8. Embassy of Brazil in Armenia. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 17 травня 2020.