Вінник Анатолій Якович

Анатолій Якович Вінник (15 липня 1936(19360715), село Сиротіно Шебекинського району, тепер Бєлгородської області, Російська Федерація) — український радянський діяч, перший секретар (червень 1988 — лютий 1990) Донецького обласного комітету КПУ. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1988 р. Член ЦК КПУ в 1988—1990 р. Член Політбюро ЦК КПУ у грудні 1988 — лютому 1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989—1991 р.

Вінник Анатолій Якович
Вінник Анатолій Якович.tif
Народився 15 липня 1936(1936-07-15) (84 роки)
село Сиротіно Шебекинського району Бєлгородської області
Національність росіянин
Партія КПРС
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР

ЖиттєписРедагувати

Народився в селянській родині.

У 1954 році закінчив Чистяківський гірничий технікум та пішов працювати на шахту № 19 тресту «Чистяковантрацит» міста Торез Сталінської області спочатку електрослюсарем, потім гірничим майстром, механіком дільниці.

У 1960 році закінчив вищі інженерні курси при Дніпропетровському гірничому інституті.

У 1960—1961 роках — помічник начальника дільниці шахти імені Кисельова тресту «Чистяковантрацит», у 1961 році — механік та енергетик шахти імені Лутугіна тресту «Чистяковантрацит» Сталінської області.

У 1961—1964 роках — 1-й секретар Чистяковського (Торезького) міського комітету ЛКСМУ Донецької області.

Член КПРС з 1962 року.

У 1964—1965 роках — 2-й секретар, у 1965—1969 роках — 1-й секретар Донецького обкому ЛКСМУ.

У 1969 — липні 1974 року — 2-й секретар Горлівського міського комітету КПУ Донецької області.

8 липня 1974 — 1979 року — завідувач відділу вугільної промисловості Донецького обласного комітету КПУ.

У 1979—1987 роках — 1-й секретар Макіївського міського комітету КПУ Донецької області.

У грудні 1987 — червні 1988 року — 2-й секретар Донецького обласного комітету КПУ.

У червні 1988 — лютому 1990 року — 1-й секретар Донецького обласного комітету КПУ.

У квітні 1990 — 1991 року — заступник завідувача відділу Держплану Української РСР.

Потім — на пенсії.

Був депутатом Донецької облради багатьох скликань, обирався членом бюро Донецького обкому КПУ.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Вінник А. Я. Ідеал молоді. — Донецьк: Донбас, 1969. — 98 с.
  • Винник Анатолий Яковлевич // Годы и люди Донетчины / Авт.-сост. В. И. Ляшко. — К.: Скарбниця: Изд. дом «Деловая Украина», 2001. — С. 154.
  • Винник Анатолий Яковлевич // Регіони України: Хроніка та керівники. — Саппоро, 1999. — Т. 1. Донецька область. — С. 78–81.