Вільям Флай

англійський пірат XVIII ст.

Вільям Флай (англ. William Fly; помер 12 липня 1726 р.) — англійський пірат, який протягом трьох місяців у 1726 р. здійснював набіги на судна в районі Нової Англії, поки його не схопила команда захопленого корабля. Його повісили в Бостоні, штат Массачусетс, а його тіло було демонстртивно вивішено в як попередження іншим піратам. Багато хто вважає, що його смерть знаменує кінець Золотої доби піратства[1].

Вільям Флай
англ. William Fly
Народився1699
невідомо
Помер12 липня 1726(1726-07-12)
Бостон, Массачусетс-Бей (провінція), Тринадцять колоній
·повішення
Країна Велика Британія
Діяльністьморяк, військовослужбовець, кат
Знання мованглійська
Військове званнябоцман

Кар'єра

ред.

Кар'єра Вільяма Флая як пірата почалася в квітні 1726 року, коли він записався на корабель «Elizabeth», що прямував до Західної Африки на чолі з капітаном Джоном Ґріном. Між Ґріном і Флаєм майже відразу почались сварки, які призвели до того, що однієї ночі Флай очолив заколот на кораблі, у результаті якого Ґрін був викинутий за борт, а сам Флай прийняв командування над Elizabeth[2]. Захопивши корабель, бунтівники підняли прапор «Веселий Роджер», перейменували корабель у «Fames' Revenge» і попливли до узбережжя Північної Кароліни а звідти на північ, до Нової Англії. Приблизно за два місяці вони захопили п'ять кораблів, перш ніж самі потрапили в полон. Після захоплення Флая, відомий пуританський проповідник Коттон Мезер безуспішно намагався змусити його публічно покаятися.

Вільяма Флая та його команду було повішено в Бостонській гавані 12 липня 1726 року[3]. Повідомляється, що Флай віднісся до повішення з повною зневагою і навіть дорікнув кату за погану роботу, повторно зав'язавши зашморг та самостійно накинувши його собі на шию. Його останні слова містили попередженням капітанам, щоб вони добре ставилися до своїх моряків і платили їм вчасно: «Наш капітан і його помічник використали нас по-варварськи. Ми, бідні люди, не можемо домогтися справедливості. Нехай капітани ніколи не ображають нас і не використовують нас, як Псів»[4] Флай наполягав, щоб «усі капітани суден могли взяти до уваги долю капітана, якого він убив, і виплатити морякам їхню платню в належний термін»[5].

Після страти Флая його тіло було підвішено на ланцюгах на острові Нікс-Мате в Бостонській гавані як попередження іншим не вдаватися до піратства[5].

Примітки

ред.
  1. Vaver, Anthony (8 лютого 2012). Early American Criminals: William Fly’s Revenge. Early American Crime (амер.). Процитовано 6 липня 2022.
  2. Rediker, Marcus (2004). Villains of All Nations. Boston: Beacon Press Books. с. 3—5. ISBN 9781844670086.
  3. Stapleton, David. William Fly. Pirates Roster. Архів оригіналу за 19 вересня 2011. Процитовано 22 вересня 2011.
  4. Leeson, Peter T. (December 2007). An‐arrgh‐chy: The Law and Economics of Pirate Organization. Journal of Political Economy. University of Chicago Press. 115 (6): 1049—1094. doi:10.1086/526403. JSTOR 10.1086/526403.
  5. а б Konstam, Angus (2006). Blackbeard. John Wiley & Sons. с. 49–50. ISBN 9780471758853.

Джерела

ред.
  • Flemming, Gregory. At the Point of a Cutlass: The Pirate Capture, Bold Escape, and Lonely Exile of Philip Ashton. ForeEdge (2014) ISBN 978-1611685152
  • Marcus Rediker, "Villains of All Nations: Atlantic Pirates in the Golden Age", Beacon Press, 2004
  • Lyons Press, "The History of the Lives and Bloody Exploits of the Most Noted Pirates: Their Trials and Executions", Lyons Press, 2004 ed.
  • Capt. Charles Johnson, "A General History of the Robberies and Murders of the Most Notorious Pirates", 1724