Вільшинський Богдан Васильович
Богдан Васильович Вільшинський (Псевдо «Орел», «Яструб» (12 жовтня 1910, м. Сколе, Львівська область — 22 грудня 1944, с. Юшківці, Жидачівський район, Львівська область) — командир сотні УПА, командир УНС Дрогобицької області, командир ВО-5 «Маківка». Лицар Золотого Хреста бойової заслуги.
Богдан Вільшинський | |
---|---|
Загальна інформація | |
Народження | 12 жовтня 1910 м. Сколе, Львівська область |
Смерть | 22 грудня 1944 (34 роки) с. Юшківці, Жидачівський район, Львівська область |
Псевдо | «Орел», «Яструб» |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Командування | |
командир УНС Дрогобицької області, ВО-5 «Маківка» | |
Життєпис
ред.Народився 12 жовтня 1910 року в місті Сколе на Львівщині.
Навчався у Стрийській гімназії, а згодом у Ярославській архітектурній школі.
Член ОУН з 1930 року. Неодноразово заарештовувався польською поліцією.
З липня 1942 по січень 1944 військовий референт Дрогобицької області. Організатор разом із Лукою Павлишиним перших сотень Української Народної Самооборони у 1943 році. Згодом обіймав посади командира УНС Дрогобицької області та командира Воєнної Округи УПА «Маківка».
Героїчно загинув 22 грудня 1944 року в лісі поблизу сіл Юшківці та Дев'ятники тепер Жидачівського району Львівської області, коли його група з 9 чоловік (Йосип Позичанюк, Костянтин Цмоць, І.Капало та ін.), яка йшла на зустріч з Романом Шухевичем, натрапила на облаву загону НКВС, що налічував близько 300 чекістів. Всі загиблі поховані у братській могилі на Юшківецькому кладовищі.
Лишу у 2017 р. стало відомо, що Богдан Вільшинський був нагороджений Золотим Хрестом бойової заслуги[1].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Справа честі – ідентифікувати кожного героя. Архів оригіналу за 27 травня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
Література
ред.- Дем'ян Г. Повстанський мартиролог Сколівщини // Сколівщина. — Львів, 1996.
- Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3.
- Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943—49. Довідник ІІ. — Нью-Йорк, 1995.
Посилання
ред.- Ми пам'ятаємо і шануємо твоїх синів-героїв, Україно! [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Дмитро Сусік. З любові до свого народу [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.]