Вікіпедія

Вільське (Російське) кладовище

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Вільське (Руське) кладовище — історичне православне кладовище у м. Житомирі.

Вільське (Руське) кладовище
Вхід на кладовище
Вхід на кладовище
Вхід на кладовище
Інформація про цвинтар
50° пн. ш. 29° сх. д.H G O
КраїнаУкраїна
РозташуванняЖитомир
ВідкритоІ половина 19 ст.
Закрито1976
Зникло1976
Типзакрите
Площа4,13 га
Адреса:
вул. Перемоги, 74
Мапа
Вільське (Руське) кладовище. Карта розташування: Україна
Вільське (Руське) кладовище
Вільське (Руське) кладовище
Вільське (Руське) кладовище (Україна)

Історія

ред.

Перший відомий православний некрополь у Житомирі знаходився на Охрімовій горі. Точну дату його заснування назвати неможливо, але ще у 1930-х рр. дослідниками було зафіксовано поодинокі кам'яні хрести з написами XV—XVI ст.[1] До цього ж історичного періоду відносять старовинні поховання навколо Успенської та Хрестовоздвиженської церков (виявлені у XIX ст. в процесі побудови нових кам'яних споруд).

 
Церква Святого Якова
 
Яків Потьомкін (1782—1831)

Перша половина 19 ст. позначена появою некрополів нового типу: на зміну відносно невеликим і переповненим церковним кладовищам приходять цивільні цвинтарі, пристосовані до релігійних потреб міських громад різних конфесій міста. На цій хвилі виникло православне Російське, Католицьке (Польське) та Лютеранське кладовища.[2] Ще одна назва кладовища, Вільське, походить від колишнього найменування вулиці Перемоги.[3]

У 1837 році на кошти Ольги Федорівни Потьомкіної, яка захотіла увіковічнити пам'ять свого покійного чоловіка, генерал-лейтенанта князя Якова Олексійовича Потьомкіна,[4] на кладовищі була побудована Яковлівська церква — перший православний мурований храм міста. Нині церква є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Під час встановлення радянської влади, Вільське кладовище, як і інші місця поховання, зазнало актів вандалізму та цілеспрямованого знищення пам'ятників. На деяких надгробках збереглися позначки місцевих майстрів, зокрема Г. Олішкевича та В. Длоугі. З 1930-х по 1976 рік виконувало функції міського цвинтаря, до відкриття Корбутівського кладовища.

  •  
    Надгробок "Дерево життя"
  •  
    Надгробок "Хрест на скалі"
  •  
    Надгробок зі скульптурою плакальниці
  •  
    Надгробок підполковника Іванова
  •  
    Поховання графа Камкріна
  •  
    Поховання генерал-лейтенанта Вишневського
  •  
    Склеп Омелянських
  •  
    Робота майстерні Сан-Галлі, Санкт-Петербург

Поховані

ред.
  • Бердяєва Тетяна (1903) — єдина дочка філософа Миколи Бердяєва від шлюбу з Оленою Семеновою, дочкою Волинського губернського поштмейстера В. І. Семенова.
  • Блінов Микола Іванович (1881—1905) — студент, що намагався зупинити єврейський погром та був вбитий погромниками.
  • Воїни, що загинули у Першій світовій війні — поховані у братській могилі.
  • Павло Гордовський (Священномученик Павло Житомирський, 1880—1919) — священник, заарештований і розстріляний по обвинуваченню в контрреволюційній діяльності, реабілітований посмертно у 1996 році. Канонінозований у 2013 році, у тому ж році його тіло перенесено до Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Житомира.
  • Карпенко Сергій Гордійович (1895—1959) — актор, народний артист України.
  • Роше Костянтин Костянтинович (1849—1933) — мировий суддя Житомирського округу, поет і благодійник.
  • Шаржинський Семен Данилович (1786—1859) — статський радник, губернський поштмейстер, близький друг Т. Г. Шевченка, М. В. Гоголя, О. С. Пушкіна.
  •  
    Поховання родини Семенових
  •  
    Могила М. Блінова
  •  
    Поховання С. Шаржинського
  •  
    Могила воїнів І світової війни

Пам'ятки

ред.
  • Могила Манеги Г. О. (1917—1942) — Героя Радянського Союзу, пам'ятка історії місцевого значення.
  • Могила Печенюка Ф. Й. (1906—1965) — Героя Радянського Союзу, пам'ятка історії місцевого значення.
  • Могила Пєтухова Г. П. (1914—1950) — Героя Радянського Союзу, пам'ятка історії місцевого значення.
  • Могила Онанесяна М. О. (1899—1945) — Героя Радянського Союзу, пам'ятка історії місцевого значення.
  • Могила художника Канцерова О. Г. (1872—1937) — пам'ятка історії місцевого значення.
  •  
    Могила Манеги Г.О.
  •  
    Могила Пєтухова Г.П.
  •  
    Могила Печенюка Ф.Й.
  •  
    Могила Оганесяна М.О.
  •  
    Могила Канцерова О.Г.

Примітки

ред.
  1. ↑ Житомир у давнину: історико-археол. нариси.
  2. ↑ Кондратюк Р. Некрополь старого Житомира.
  3. ↑ Житомир. Ілюстрований путівник-довідник.
  4. ↑ Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии.

Джерела

ред.
  • Мокрицький Г. Житомир. Ілюстрований путівник-довідник. — Житомир: Волинь, 2007.
  • Мокрицький Г. Танго з минулим. Неординарні постаті в історії Житомира. — Житомир: Волинь, 2013.
  • Кондратюк Р. Некрополь старого Житомира. Біограф. довідник. — К., 1992.
  • Пам'ятки Житомира: енциклопедія: пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва / за заг. ред. Г. Мокрицького. — Житомир: Волинь, 2009.
  • Житомир у давнину: історико-археол. нариси / О. О. Тарабукін. — Житомир: О. О. Євенок, 2017.
  • Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии / Сост. преп. Волын. духов. семинарии Н. И. Теодорович. Т.1: Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский. — 1888.
  • Пам′ятки і пам′ятні місця історії та культури міста Житомира і Житомирського району / Автори: Безносюк В. К., Борисюк Н. Є., Будишевська В. В. Голованова І. Л. та ін. Житомирська обласна організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури; Житомирська обласна редколегія тому Зводу пам'яток історії та культури України. — Вип. 6. — Житомир: «Полісся», 2006. — 308 с.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вільське_(Російське)_кладовище