Відкрити головне меню

Вільні гроші, безпроцентні гроші або демереджеві гроші — поняття, введене німецьким економістом Сильвіо Гезелем (1862—1930) для позначення грошей, які з часом поступово втрачають свою вартість і таким чином позбавлені функції накопичення. Свій винахід він назвав «вільні гроші», розуміючи під цією назвою звільнення грошей від лихварських відсотків та їх суспільну приналежність. Гезель вважав це альтернативою нинішній грошовій системі, яка на його думку заснована на кредитних відсотках. Вільні гроші потенційно мають більшу швидкість обігу порівняно зі звичайними.

Гезель вважав, що власників грошей потрібно поставити в рівні умови з власниками товарів - гроші повинні бути такими ж недовговічними, як і товари; власники грошей повинні намагатись позбутись їх так само, як власник товарів намагається розпродати свої запаси. Стимул прискореного обігу — амортизація грошей, або демередж.

Для практичного втілення цих ідей Гезель пропонував змінити банкноти. Банкнота має порожні клітинки з датами, наприклад на кожний тиждень року (всього 52). В ці клітинки власники грошей повинні будуть в зазначену дату вклеїти спеціальну марку, яка коштує, наприклад, 0.1% від номіналу. Без марки банкнота втрачає свою дійсність і поновлює її лише з маркою. Таким чином за рік банкнота фактично знеціниться на 5.2%. В кінці року вона міняється на нову. Цей приклад наводить Сильвіо Гезель у своїй книзі «Природний економічний порядок». Можуть бути й інші варіанти стосовно величини демереджу а також стосовно частоти його сплачування.

Вільний шилінг

Вільні шилінги, які впровадив Міхаель Унтергугенбергер, бургомістр Вьоргля у 1932 році, мали дванадцять клітинок для наклеювання марок, амортизація грошей сплачувалася щомісяця, у розмірі 1% від вартості банкноти. Тобто 12% за рік.

Кімгавер — представник «вільних грошей» сучасності. Заснований в 2003 році в містечку Прін, вчителем економіки Крістіаном Геллері. Кімгавер, як і багато інших регіональних валют Німеччини, має чотири клітинки для наклеювання марок. Демередж сплачується щоквартально у розмірі 2% від вартості банкноти. Тобто 8% за рік.

З 2006 року з'явився електронний кімгавер (нім. мовою: Elektronischer Chiemgauer). Менеджер проекту — Клаус Копп з регіонального бюро Вассербурга.[1] Це пластикова картка, амортизація з якої знімається автоматично.

ПриміткиРедагувати

  1. Сайт проекту Кімгавер (Chiemgauer). Архів оригіналу за 10 травень 2008. Процитовано 21 грудень 2010. 

Дивіться такожРедагувати

ПосиланняРедагувати